NEWS 2SWEET

– Мої батьки приїхали до нас в гості на два тижні. Вчора поїхали. Нарешті, вдома тиша, порядок. Яке ж це щастя повернуться до колишнього способу життя. Я батьків, звичайно, люблю, але вже краще спілкуватися на дистанції. – А обов’язково було залишатися у вас? – Звичайно!! Я їм запропонував знімати готель, але вони дуже різко відреагували <<ми приїхали до онуків. Який там сенс, якщо знімати готель?>>. Тому довелося тіснитися в нашій крихітній однушці. – Ваш же четверо? Ще й батьки. – Так, вшістьох якось спали. Чоловік на кухні, всі інші в кімнаті. Дітям незручно, режим збитий. Нам з чоловіком теж не по собі.

І ось вчора, нарешті, поїхали. Тиша, затишок. І ось вже ввечері дзвонить свекруха, каже завтра приїде до нас на тиждень. Квитки вже взяла. – О-о, не встигли одних проводжати, вже інші збираються. – Ну і я про це. Кажу чоловікові, дайте хоч трошки прийти в себе, відпочити, а потім можна. Нехай квитки здасть. Ми не готові ще приймати гостей. Чоловік обра зився на неї, і відмовився говорити таке мамі. Аліса і чоловік цю однушку взяли в іnотеку, коли одружилися. Вони старанно працювали, щоб скоріше закрити іnотеку і накопичити на нову, більш простору квартиру. Навіть на відпустки не ходили. Чоловік працює в офісі, їде рано вранці і пізно повертається додому. Він бере грошову компенсацію замість відпусток. А Аліса підробляє і займається дітьми.

Advertisment
Кожен раз, коли батьки приїжджали, привозили продукти, банки з закрутками, ягоди, гриби і багато чого. І головне, подарунки дітям. Тобто, в цілому, вони зі своїми приїздом допомагають Алісі і чоловікові, але готелі ж ніхто не скасував. Чоловік серйозно обра зився. – Мама приїжджає на тиждень, а не на два. Я ні слова не сказав протягом цих двох тижнів. Мовчки спав на кухні. Після того, як втомлювався на роботі, приїжджав додому і розважав твоїх батьків, спілкувався з ними. На вихідних возив по магазинах. Ніяк не дав їм зрозуміти, що втомився, і замість всього цього я волів би відпочити. А зараз ти не хочеш приймати маму, ще й кажеш мені сказати їй скасувати візит, мовляв ми втомилися від гостей.

Сьогодні жінка повернулася додому раніше і застала чоловіка в ліжку з молодою дівчиною. Вікторія з усіма почуттями лупила чоловіка капцем: -Ось ти негідник, козел, бабій, сволота, тварина! Як ти міг так зі мною вчинити? Ненавиджу тебе! Я завтра ж подам на розлу чення! І ти більше не побачиш дітей. Навіщо їм батько, якщо він такий кабель? Мама мала рацію щодо тебе, ти мерзотник! Ти з нею спав у нашому ліжку, у нашому подружньому ліжку! У тебе є совість?!

-Люба, стій, дозволь мені все тобі пояснити. Дай мені лише одну хвилину. З почуттям шльопнувши ще раз чоловіка по спині, жінка поклала руки на боки і зупинилася, щоб перепочити. -Що ти можеш мені пояснити?! Невже є щось незрозуміле в ситуації? Все очевидно, ти – козел. -Дай мені один шанс, я все поясню. -Добре, спробуй. -Я повертався додому, йшов дощ. Стояла дівчина біля зупинки. Вона сильно намокла, і транспорту не було. Мені її стало жаль, і я запросив її поїхати до нас.

Вона була дуже голодною, тому я нагодував її макаронами, які ти не стала їсти, бо вони шкодять твоїй фігурі. Вона викупалася, і я дав їй джинси, які ти відмовилася носити, бо вони надто вузькі. Потім дав футболку, яку тобі подарувала моя сестра, яку ти відмовилася носити, бо вона надто відверта. А потім просто вирішив їй дати і те останнє, що лишилося, що ти не використовуєш. Коханка, яка забилася в кут, і дружина, яка завмерла з капцем у руці, ошелешено переглянулися. В обох було намальовано на обличчі здивування. Такого пояснення ніхто не чекав.

Я розлу чилася з першим чоловіком, і в мене одразу з’явився другий. Тільки моїй доньці від першого шлюбу новий тато зовсім не подобався. Донька постійно сва рилася з ним, не могла бути вдома, коли він до нас приходив. А потім другий чоловік переїхав до мене, і донька заявила, що тепер житиме зі своїм рідним батьком. Я знала, що моєму першому чоловікові було важко на той момент, він сам ледве встигав платити за свою скромну квартиру, а тут ще й донька переїздить до нього. Але вони якось жили; на той час дочка зі мною практично не підтримувала зв’язок. Але зараз вона подорослішала, почала працювати за фахом, закінчила університет.

І зараз живе у квартирі свого хлопця, точніше, нареченого. Вони планую зіграти весілля через три місяці, а зараз копять гроші. Я була така рада, що дочка знову з’явилася в моєму житті, та тим більше з такою радісною новиною. Мені дуже хотілося допомогти їй з весіллям: я ж знала, що вона мріє про гарну сукню і великий торт, про шикарний ресторан. Але з її нареченим грошей вистачило б тільки на скромні веселощі. Я сказала доньці, що у мене є заощадження, і що я хочу як подарунок віддати все їй. Вона була така рада; потім ми з нею сиділи і довго обіймалися, ще й плакали.

Мені було так соромно, що я пропустила її на кілька років життя і вся поринула в нові стосунки; але тепер з’явився шанс все виправити. Тільки ось моєму другому чоловікові не сподобалася ідея про те, щоб віддати доньці мої заощадження. Ми збирали на путівку в пансіонат, а тепер виходить, що всі гроші підуть на весілля. Я йому намагалася пояснити, що весілля – така подія важлива, лише раз у житті може бути. Але він категорично проти давати їй гроші, і досі тримає на неї образу. Але я пересва рилася з другим чоловіком і все ж таки віддала гроші своїй єдиній дочці.

Чоловік бачить мене як прислугу, і правильно моя подруга робить, що приділяє собі багато уваги, любить себе, тому чоловік так її поважає і цінує. Перед весіллям, чоловік обіцяв і клявся, що робитиме все, щоб я не відчувала весь тягар сімейного життя, що мені доnомагатиме, але насправді після весілля все змінилося. Необхідно відзначити, що я так само, як і чоловік, працювала і приносила гроші в сім’ю. Незважаючи на те, що я навіть приходила трохи пізніше за чоловіка, все одно вся турбота була на моїх плечах.

Я приходила додому втомлена, доводилося готувати вечерю, забиратися вдома; чоловік мені взагалі не доnомагав, щоразу нагадував про те, що все це жіночі обов’язки, він взагалі може нічого не робити. Я розумію, що дружина повин на забиратися і готувати, але якщо вона втомлюється на роботі, так само, як і чоловік, то частину турбот він теж повинен брати на себе. Пройшов деякий час , я стала помічати, що останнім часом дуже втомлююся, що мені хочеться спати; думала, що це просто втома, але потім мені різко стало nогано. Поїхали з чоловіком до ліkарні; виявилося, що я просто вагітна; чоловік сказав типу жартома, що нарешті зможу відпочити від роботи.

Advertisment
Я не знаю чому, але мене це зачепило; я оформила деkретну відпустку, почала готуватися до появи дитини. У мене наро дився прекрасний син, мені було важко за ним наглядати, тому що свекруха та моя мама жили в іншому місті, чоловік не доnомагав. Син наш виріс, я віддала його до садка, сама повернулася на роботу; чоловік увесь час ходив із незадоволеним обличчям, говорячи, що я не можу навіть вечерю приготувати. Я сказала йому, що якщо їсти хоче, нехай прийде і доnоможе мені на кухні; а він такий голодний пішов дивитись телевізор, а я вирішила, що з мене вистачить, одяглася і з дитиною вийшла погуляти, нехай сам собі готує.

Рішення залишити п’ятирічного сина у чоловіка та свекрухи далося мені непросто. Материнське сер це бо ліло, що доведеться пожити далеко від kровинки, було якось тривожно. Але я втішала себе тим, що свекруха та чоловік не чужі Жені люди. Я вірила, що вони подбають про нього. Мене окрилила ідея мати власну квартиру. Після весілля ми з чоловіком оселилися у його мами. Жилося нам непогано, але хотілося мати свій куточок.

Тому коли подруга мені запропонували хорошу роботу в Італії, я не стала відмовлятися від такої вигідної пропозиції. Більшу частину заробітку я відкладала, але на батьківщину теж відправляла гроші, щоб моя дитина ні в чому не потребувала. Я вірила, що всі надіслані мною гроші йдуть на Женю. Я мала дуже багато роботи, не мала часу, щоб багато розмовляти з рідними. За сином я дуже сумувала. Коли після шести місяців графік трохи звільнився, я почала частіше спілкуватися із сином.

Advertisment
Тут і з’ясувалося, що Женя не пам’ятає, коли востаннє їв фрукти, цукерки та м’ясо, годують його пісними супами. Одяг новий йому теж не купили, хоча я спеціально відправляла гроші на зимову куртку. Я не могла повірити, що чоловік зі свекрухою обkрадають дитячі гроші. Я одразу ж повернулася на батьківщину та забрала сина. Накопичених грошей вистачить на перший внесок на іпотеку, а з чоловіком я розлу чаюся.

Маленька дівчинка стояла осторонь. У свої п’ять років Наталя не знала, що таке кінець життя. Тому вона і не розуміла, чому в бабусиній хаті зібралося так багато людей. Чому вони розбирали бабусині речі, вирішуючи, що кому належить? Будинок було вирішено продати, а виручені на нього гроші поділити порівну між всією рідний. Будинок виявився нікому не потрібний. Але на думку суду родичів, у прабабусі було багато всяких цінних речей. — Ганна, прибери руки від сервізу! Він мій. Я давно так вирішила. — Галя, а хто тобі дав право щось тут вирішувати?! – обурювалася у відповідь Ганна. Всюди люди лая лися.

Наташа хотіла якнайшвидше повернутися додому. Вона думала про те, що, коли бабуся повернеться, їй зовсім не сподобається, що вони тут весь її будинок розібрали. У дворі дядько Борис і дядько Віктор лаял ися, вирішуючи, кому дістанеться телевізор. Це був невеликий телевізор, купили його кілька років тому. Бабуся серіали свої дивилася з його допомогою. Раптом її плеча торкнулась рука, дружина дядька Віктора каже:

Advertisements
Побачиш маму, скажи, що я знайшла кришки від каструль, які вона шукала. — Добре, — дівчинка кивнула. Бабуся залишила єдиній правнучці старий ящик і музичну шкатулку. Родичі вручили їй це без зайвих конфліктів. Всі думали, що це просто сувенір. Повернулися вони додому тільки під вечір. Коли зайшли в квартиру, Наталя сказала: – Мамо, дивись, що принесла! Це коробка з таємним механізмом! Наташа взяла ящик, покрутила в руках, натиснула на якісь кнопки і візерунки, і він відкрився. Заглянувши всередину, вона ахнула. На дні скриньки було безліч золотих прикрас.

Матір відправила свою маленьку п’ятирічну доньку зі старшим братом погуляти в парку . Вони трохи походили . Брат втомився стежити за нею і сів на лавку і уткнувся в телефон . Сестра почала говорити , що вона хоче пити . Брат говорив , що купить , але нічого не робив , а просто сидів .Дівчинка раптом зі сторони побачила у тіні людину і підійшла до нього . Цей чоловік сказав , що він купить їй води та морозиво . Наївна дівчинка повірила йому й пішла разом із ним . А брат навіть не помітив , у який бік пішла його сестра . Цей чоловік купив для дівчатка холодну воду та морозиво.

Спочатку вони йшли по напряму виходу з парку , але раптом чоловік , міцно стиснувши руку дівчинки , звернув на іншу доріжку . Дівчинка у сль0зах просила повернути її до брата . Але незнайомий чоловік сказав , що відвезе її додому . Мовляв , він живе по-сусідству і знає , де знаходиться її будинок . Вона , на жаль , повірила йому . Але потім їй стало ясно , що вони йдуть не в той бік та почала кричати .До них підійшов хлопець і запитав , чому дівчинка кричить . Він запитав у дівчинки , хто цей людина , а дівчинка відповіла , що вона його не знає . Він повинен був відвезти її додому , але веде в інший бік …

Advertisements
Хлопець все зрозумів . І накинувся на цього чоловіка . Вони довго билися , а дівчинка з переляку стояла і кричала . З кущів вискочив брат дівчинки і поспішив на допомога цьому хлопцю . Вони ременем зав’язали руки цього чоловіка і викликали поліцію . Брат дівчинки відразу зателефонував батькові і розповів про те, що сталося . Додав , що вони їдуть до поліцейської ділянки .Дівчинка там все розповіла та , як виявилося , вони затримали злочинця , який раніше викрадав маленьких дівчаток . Поліцейські , виявляється , давно його шукали , але не могли знайти . Після цього випадку батько дівчинки подякував хлопця і запропонував йому гроші , але той відмовився . Якщо б не цей хлопець трапилося б жах ливе . Добре , що все обійшлося .

Оля більше не могла терпіти поведінку свого чоловіка та його постійні ревнощі. Жінка просто не могла посидіти з подругами у кафе, не могла поговорити по телефону з колегою, з яким вона мала спільний проект. Іноді ситуація доходила до абсурду. Якось Оля доnомогла старому піднятися сходами в аптеку – так чоловік і тут цілий сkандал закотив. Якось Олю вирішили відправити у відрядження. Щастю жінки не було межі, адже вона могла відпочити від свого чоловіка цілий тиждень.

Вона радісно зібрала всі речі, попрощалася з чоловіком – і поїхала. Конференція відбулася відмінна, але заходи останніх днів були скасовані через nогану погоду. Оля вирішила зробити сюрприз чоловікові та повернутися на день раніше, нічого йому про це не повідомляючи. Оля доїхала до будинку раніше, ніж чоловік повернувся з роботи. Накрила на стіл, приготувала його улюблену страву та сіла чекати. Близько 6-ї вечора двері квартири відчинилися. Чоловік зайшов у квартиру з якоюсь дівчиною, і парочка була настільки захоплена один одним, що навіть не помітила Олю, що сидить на дивані.

Advertisements
Вони обійнялися та впали на цей диван – і koханка голосно верескнула від несподіванки. -Ти ж у відрядженні! – голосно заявив чоловік. -Сюрприз – спокійно сказала Оля. Чоловік намагався виправдовуватися. Казав, що весь тиждень сильно су мував за нею, тож і не витри мав підкатів цієї жінки і піддався спокусі. Але Олі було вже начхати на ці слова. Вона мовчки пішла до спальні, зібрала всі свої речі і поїхала ввечері того ж дня. Вже сидячи в таксі, Оля згадала слова однієї з подруг: чоловік перекриває ревнощами свої власні зради.

Виявилося, що ми з Сергієм – дядько і племінник, і зовсім не рідні діти нашим батькам. Аріна і Назар жили разом вже багато років, але діточок у них не було. Тоді ще ніякі ЕКО “простим людям» не робили, тому єдиним способом обзавестися дітьми було усиновлення. Але Аріна і Назар все якось не вирішувалися, якби не той випадок … Чоловік і дружина часто їздили в село допомогти батькам. Мама Орисі працювала в місцевій школі вчителем і часто розповідала про своїх учнів. Ось і в цей приїзд дітей Ольга Степанівна почала журитися, що одна її п’ятнадцятирічна учениця, Галя, ось-ось має наро дити, з’їздила в літній табір і повернулася з таким ось «сюрпризом». А наро джувати куди, одна мати у неї й то не путня, хоче відмовитися від дитини відразу як нар одить цю дівчину. Аріна і Назар переглянулися: – Може, нам забрати у неї малюка? Ольга Степанівна переговорила з дівчиною, та була згодна, більше того, вона дуже зраділа такій перспективі. А ввечері в будинок вчительки прийшла її мати.

Дивна пошарпана жінка заявила з порогу: – А ще одну дитину вам не треба? Трирічного? Аріна і Назар знову переглянулися, і запитали: – А що, ще один є? – Так, Василько, Галчин брат … Ну, син мій виходить. Набрид він мені гірше гіркої редьки, хочу в притулок його здати. – Не треба в притулок. Приводь, подивимося на нього … – Галь, поклич Ваську! Сестра з круглим животиком відкрила двері і підштовхнула хлопця до кімнати. Маленький, щупленький, рудоволосий хлопчик дивився великими очима. Ну як не взяти такого ?! Назар взяв його на руки і сказав, звертаючись до жінки: – Коли відмову писати поїдеш? – Стривай … давай про оплату домовимося … ми вам двох дітей, а ви нам що? – Ах, ти яка! Здали б в дитбудинок, ніхто б вам нічого не заплатив, це точно! – Так, ладно тобі … Ну, дайте хоч скільки-небудь …

Advertisements
– Добре, заплатимо ми вам, але небагато. І документи спочатку оформимо! Додому подружжя вже поверталися зі мною, рудоволосим синком, а через місяць і «братика» привезли, Сергієм назвали. Так і росли ми з братом багато років, не знаючи, що батьки нам не рідні, а між собою ми і не брати зовсім, а дядько і племінник … Розкрилося все тільки коли Сережіна мати, Галина, з’явилася у нас вдома двадцять років по тому. Батьки вийшли поговорити з цією жінкою в під’їзд, але ми з братом були вдома і дещо почули. – Грошей нам з мамкою треба ще, зовсім туго живеться … – Галя, ми вам заплатили сповна багато років тому, та й документально у нас все оформлено … За що ми повинні вам платити? – А за те, щоб не розповіла я хлопцям, що не рідні вони вам!

Чи не дасте грошей, вони про все дізнаються! – Гаразд, скільки вам треба? Ми з Сергієм вийшли в під’їзд, щоб позбавити батьків від цієї шантажистки: – Не треба, тато, нехай розповідає! Галя фиркнула, розвернулася і пішла, а ось з батьками у нас відбулася серйозна розмова. Того вечора ми з братом дізналися, хто ми є насправді. Батьки переживали, що щось зміниться в нашій ро дині, якщо ми дізнаємося правду. Але ми навпаки стали ще більше поважати цих золотих людей, які виростили і виховали нас і дали нам, що рідним, все найкраще! Наші батьки – найкращі люди у світі!

Син привів додому чудову дівчину. Вона працьовита, господарська, вихована та ввічлива. Ще сонце не встигло підвестися, а Інга вже порається. Івана не могла насолодитися своєю невісткою. Така вже гарна дівчина. Вона кругла сирота, але це її не зіпсувало. Її серце не стало черствим. Івана завжди нахвалю вала свою невістку, а ось Єгор був іншої думки. Він постійно критикував дії дружини. Йому нічого не подобалося. Завжди все було негаразд. Івана не давала невістку ображати, завжди заступалася за Інгу. Єгор заганяв дружину протягом дня. Воду принеси, там підмети, тут прибери, приготуй, витри. Сам нічого не робить. Мама просить відремонтувати табуретку. Єгор нічого не чує. Говорить, Інга сама все зробить. – Сину, це не її обов’язок. Вона ж жінка! – Івана намагалася вправити синові мізки. – Хай робить, інакше надвір вижену! – відповів Єгор.

Івана одразу сказала Інзі не турбуватися. Вона захищатиме її. З’явилися діти. Спершу наро дилася Оксанка, а потім Сашко. Інга була на ногах з ранку до ночі. У неї не було жодної хвилини, хоча Івана завжди їй доnомагала. Так минуло шість років. Якось Єгор вийшов «по хліб» і не з’являвся протягом трьох років. Інга місця собі не знаходила. Вона боялася, що пропаде без Єгора. Івана одразу виділила сироті половину будинkу. Вона відписала її без жодних сумнівів. Спочатку заповіт був одним. Івана мала віддати все єдиному синові, але життя показало його суть. Він не гідний отримати її трикімнатний будинок.

Advertisements
Мати не поважає, дружину використовує, а дітей взагалі не згадує. Івана любила свою невістку. Думала лише про її комфорт та щастя своїх онуків. Односельці неодноразово дивувалися життю двох жінок. Запитували, чому Івана не вижене невістку з двома дітьми. Їй же тяжко доnомагати. Син зробив дітей, а відповідати не бажає. Навіщо їй так мучитися? На четвертий рік приїхав син. Він нарешті згадав про маму та сім’ю. Йому потрібна була хата. Нема куди було заселити нову дружину. Ваrітну. Син чекав на підтримку матері, але вона йому відмовила. Будинок поділений: частина для Інги, інша – для онуків. Для сина вона нічого не лишила. А навіщо? Він про маму не думав, дітей покинув, до дружини погано ставився. – Сину, ти ще молодий. Заробиш на житло, а ось Інга – сирота. У неї нікого і нічого немає. Тепер у неї хоч житло буде. Єгору влаштував сkандал і поїхав додому.