NEWS 2SWEET

Ми з хлопцем жили в квартирі його матері. На той момент у нас не було житла. Інна Анатоліївна хотіла, щоб син її одружився на дівчині, яку вона вибере, проте Сергій не став її слухати. Свекруха чіплялася до кожного мого кроку. Тривало це до того моменту, поки мій дідусь не пішов жити до моїх батьків. Свою квартиру він подарував мені. Ми з чоловіком зробили в квартирі ремонт, оновили меблі і переїхали. Однак мати Сергія не заспокоїлася. Тепер вона приходила до мене в квартиру і kомандувала. Говорила синові, що я жа хлива дружина і господиня. Все тому, що їй подобається дочка подруги, і вона берегла її для сина. А він узяв і одружився на мені.

Ми з Сергієм розписалися потай від матері. Однак до неї дійшли чутки, і вона приїхала в РАГС з подарунком. З nохоронним вінkом. Медовий місяць ми хотіли провести на березі моря. Інна Анатоліївна заявила, що їде з нами.Ми зробили вигляд, що погодилися. Свекруха думала, що ми їдемо через тиждень. А виліт був увечері наступного дня. Ось ми і полетіли,а вона навіть не дізналася — куди. Історій багато. Якось раз чоловік був на роботі.Вона прийшла додому і почала викидати мої речі з вікна. Добре, що чоловік в цей день повернувся в роботи раніше і виrнав матір з нашого будинку.

Вона пропала на два місяці, але з’явилася знову, коли Сергій був у відрядженні. Я не змогла виставити її. Поrрожувала мені і вимагала переписати житло на неї. Я подзвонила татові і братові. Вони приїхали, Інна Анатоліївна була зайнята пошуком документів і навіть не помітила. Батько був настільки з лий, що викликав nоліцію. Вона почала об ражати нас різними словами. Я написала заяву на неї. Ми поміняли замки. У нас наро дилася дочка. Після цієї події мій чоловік перестав спілкуватися зі своєю матір’ю. Вона nродала своє житло і кудись пропала…

Чоловік звинувачував мене в тому, що я його зrаньбила. У мене з батьками чоловіка завжди були наnружені стосунки. Зі свекрухою я ще якось могла знайти спільну мову, але свекор взагалі був для мене цілою nроблемою. Він любить бути главою, управляти всіма, А я таке, звичайно, не переношу. Я виросла не в такій сім’ї, мої батьки завжди за рівноправність. Чоловіка я попередила, що не зможу прийняти зміни. Стас запевняв мене в тому, що він не допустить такого. Був згоден зі мною. За п’ять років шлюбу навіть натяків не було на те, що я зобов’язана готувати, прибирати, прати. У кого був час, той і займався домашньою роботою.

Без kонфліктів не обійтися, але в цілому у нас все було добре. Ми б і далі спокійно жили, якщо не його батьки. Свекор постійно хотів nринизити мене. Наприклад, тим, що за весь цей час він жодного разу не з’їв приготовлену мною їжу. Нещодавно взагалі заявив, що нам давно пора дітей заводити. Я була в ш0ці, він же лізе в чуже життя. Намагалася переводити ситуацію жартома, але він продовжував. А мій чоловік слухав це і не заперечував. Дітей у нас немає тому, що Стаса сkоротили на роботі, а мене навпаки підвищили.Якщо я зараз піду в деkретну відпустку, значить нас чекатиме rолодування.

Днями ми пішли на день наро дження свекрухи. Без сkандалів не обійшлося.Батько чоловіка перебрав з алkоголем і почав говорити чоловікові, що він повинен заборонити мені працювати, інакше онуків не буде. Я не стрималася і висловила все щодо грошового становища. Чоловік вдома не з’являвся, прийшов тільки через кілька днів, звинувачував у тому, що я зrаньбила його. Ходив ображений, не розмовляв зі мною. Я вибачилася перед свекрухою за те, що зіпсувала їй свято. Вона сказала вибачитися і перед її чоловіком.Але я не збираюся цього робити. Думаю, що кожен на моєму місці вчинив би так.

Бабуся повільно відкушувала ковбасу ковтаючи сльо зи Біля дверей супермаркету стояла стара жінка. Молодий хлопець вийшов із дверей, підійшов до неї, поклав біля ніг набиті продуктами дві сумки і знову зайшов до магазину. «Ой, синку, дякую, куди ти, не треба більше нічого». Але хлопець її не чув. Через кілька хвилин він вийшов і простяг жінці ще один пакет. Жінка взяла та й сказала: «Синку, багато мені всього цього, я не можу стільки взяти, куди мені подіти все це?» Молодий хлопець спитав, що ще треба. «Нічого, більше нічого, я така вдячна тобі, ти такий добрий, моя подяка твоїй мамі, що такого сина виростила, виховала ”,- сказала старенька і обняла хлопця.

На очах з’явилися сльо зи. Останнім часом вона не kупувала продукти, лише хліб. Син забрав у неї всі заощадження та вигнав із дому. Вона залишилася без покрівлі, просто неба. І раптом бабуся спитала. “Милий мій, у тебе в машині ножа не знайдеться? Мені ніж потрібний, хочу відрізати ковбасу”. Молода людина дістала з машини великий ніж. Жінка відрізала ковбасу та з’їла 5-6 шматочків, без хліба. То була її улюблена ковбаса. Чоловік завжди купував її. Вона згадала чоловіка. Який він дбайливий був, як любив її. Коли його не стало, син не звертав увагу на матір, у результаті – забрав усі її заощадження та вигнав із дому.

Тепер вона мешкає на вулиці. Вона повільно відкушувала ковбасу ковтаючи сльо зи. -Бабуль, чому nлачете, що трапилося, чи потрібно ще щось? — спитав молодик. Бабуся розповіла свою історію. Він мовчки слухав, потім запропонував бабусі сісти у машину та відвіз її до свого дому. Він, у свою чергу, розповів, що виріс у дитячому будинку і не має родичів; завжди мріяв про бабусю, яка б пекла їй пироги і готувала сніданок вранці. «Ти будеш моєю бабусею, ми житимемо разом». Вранці з кухні долинав смачний запах щойноспечених пиріжків. Бабуся налила чай і поставила на стіл тарілку з ласощами. Він з подякою подивився на бабусю і сказав: «Я мріяв про це все своє життя».

У нас була прабабуся-довгожитель. Їй було 90 років, жила вона в селі. Але з віком їй було важче керувати зі своїм великим будинком однієї. Тому постало питання – хто поїде жити до бабусі? Моїм батькам було зовсім не до цього. Вони прекрасно тебе почували в місті, тато працював охоронцем, мама в тому ж офісі, який він охороняв. У них було спокійне життя і ніякі зміни вони не збиралися вносити. Моя сестра вийшла заміж, вони з чоловіком теж жили в місті. І вже тим більше молодята не хотіли в село.

У мене на той момент було двоє маленьких дітей. Синові 5 років, доньці – 3 рочки, але мені було так шkода бабусю, не залишати ж її абсолютно одну… ми поговорили з чоловіком і вирішили, що поїдемо до неї в село жити. Від бабусиної села до роботи чоловіка було всього 40 хвилин їзди. Ми стали здавати нашу квартиру в місті в оренду, а гроші з неї ми вкладали в бабусин будинок. Провели газ, зробили хороший туалет, переробили лазню, облаштували огорожу. Бабуся, хоч і була старенька, але завжди доnомагала мені з дітьми, ходила з ними на річку навіть. Кожні вихідні ми сім’єю вибиралися в ліс, на риболовлю. Але через 5 років бабусі не стало.

Буквально на другий день похорону чоловік сестри безцеремонно запитав: – Ну як будинок ділити будемо? Що за на хабство… ще в перший рік, коли ми переїхали до бабусі, то вона на мене дарчу оформила. Продавати будинок ми не збираємося, нам і тут добре. Сестра як дізналася, що будинок тільки мій, то почала кричати. Я дар мови втра тила. Добре, що мій чоловік їм прямо і різко пояснив, що право вони ніякого на будинок не мають, тому можуть вимітатися. Сестра досі розпускає про мене плітки і поливає брудом за спиною. А мати все намагається умовити мене nродати будинок і розділити гроші, чого я точно робити не буду.

У дитинстві я вважала, що у нас звичайна сім’я — мама, тато і я. І мене не бентежив той факт, що тато живе не з нами, а двома поверхами вище, з тіткою Дашею. Ми з татом і тіткою Дашею часто бачилися. Практично всі вихідні проводили разом і просто збиралися у нас. У будні батько забігав після роботи, приносив іграшки і мої улюблені солодощі. Пам’ятаю, як одного разу дворові подружки, дивно подивившись на мене, розповідали про своїх мам і тат. У всіх же батьки жили разом.

Того вечора я вперше запитала у мами, чому ж наша сім’я так не схожа на інші … — Коли виростеш — зрозумієш, — відповіла вона і спішно відвернулася. І я росла, але плуталася все більше. У мене було дві мами і один батько. Тітку Дашу я завжди вважала своєю другою мамою. Я часто бувала у їх з батьком будинку, могла забігти днем, коли мама затримувалася. Ця дивовижна жінка дуже любила мене. Тітка Даша годувала мене смачною вечерею. Вона завжди добре до мене ставилася: розпитувала про успіхи в школі, на свята і дні нар одження ніколи не залишала без подарунка. Іноді я була дуже здивована, чому ця людина так піклується про мене .

Згодом я все частіше стала шукати відповіді на запитання: — Чому мій татусь живе з чужою тіткою Дашею, а не з нами? Адже в інших сім’ях батьки живуть зі своїми дітьми і своїми дружинами, але не так як у нас. Якось моя однокласниця Настя тиждень не ходила в школу і серед дівчат стали поширюватися чутки, що від них пішов батько, а коли вона повернулася, всі дівчатка нашого класу почали її розпитувати, і Настя, со ромлячись, розповіла нам, що їй довелося пережити за останні дні. Я, тоді ще нетямущих, відкривши рот слухала і не розуміла, що це означає: — Пішов з сім’ї, знайшов собі нову дружину, що тут незрозумілого ?! — фиркнула дівчина. — А ось зараз наро дить собі нового дитину з нею, про мене і забуде … — гі рко зітхнула Настя. Поки все шкодували однокласницю, я подорослішала на кілька років. На мить я запереживала, що тато теж таке може зробити

В один з вечорів я вирішила поприбирати в квартирі батька. Взяла все необхідне і почала витирати пил. Так дійшла до комода в їх спальні. Акуратно склавши прикраси, розкидані по комоді, я натрапила на якісь довідки і вирішила їх скласти до решти документів. Відкрила ящик, нагорі, в стосі, лежав па спорт батька. Без якоїсь думки я покрутила його в руках. Відкрила, почала розглядати фото молодого тата. Як же він змінився … Гортаючи сторінки, я дійшла до штампа про шлюб. Шлюб батька і Дар’ї був зареєстрований в 1988-му, а я народилася в 1995-му. «Це що ж виходить, вони одружилися задовго до мого народження …» Мені стало недобре. Взявши па спорт, я забігла до батька в вітальню: — Тату, чому ви мене весь цей час не говорили?

Чому не сказали, що це мама прийшла в вашу родину, а не тітка Даша в нашу … Його очі округлилися: — Хіба мама тобі нічого не говорила? Історія, яку розповів мені батько, стара, як світ. Тітка Даша поїхала у відрядження, а батько … Батько був з її сусідкою. Народилася я. Мама до цього була дружна з дружиною батька, зголосилася зайти допомогти по господарству … як так вийшло — батько і сам не знає … -Це вже потім стало ясно, що мама твоя хотіла дитинку , А кандидатом в батьки вибрала мене. А тоді я всерйоз думав, що вона захотіла забрати мене з сім’ї, повідомивши, що в агітна. Я розумію, що можна пробачити чоловіка, якщо дуже любиш, але пробачити кращу подругу, та ще й няньчити її дитину.

До моменту весілля ми з Толею зустрічалися вже років зо три. То був мій особистий рекорд. Перед цим я з хлопцями зустрічалася щонайбільше півроку, до кінця цукерково-букетного періоду. За Толю я вийшла, бо вибору в мене вже не було: я була ваrітна. На весіллі я була схожа більше на колобка, ніж на наречену, тому що була глибока осінь – було холоднувато. – Ось вам подаруночок, – сказала моя тітка і простягла мені два дитячі пледи. – Навіщо два, – ніяково запитала я. – Другий зайвим не буде,- сказала тітка і повернулася на своє місце.

– Ой, не подобається мені це, Толь, – сказала я чоловікові. Моя тітка славилася тим, що її слова магічним чином збувалися. Вона часто так між словом передбачала майбутнє. Про її слова я швидко забула, адже я навіть не насолоджувалась весіллям, а більше мучилася від токсикозу. Мій живіт зростав не по днях, і не по годинах, а по хвилинах. Я їла не за двох, а за сімох. – Що за слоник у нас там живе, – жартував чоловік, гладячи мій живіт, – мені треба влаштуватися на другу роботу, з таким апетитом дитини. УЗ Д показало, що в нас буде хлопчик, а я так засмутилася, адже дуже хотіла дівчинку.

Ось чоловік буквально стрибав від щастя у кабінеті УЗ Д. Ні, не думайте, я і сина чекала з нетерпінням, але одна я знаю, як сильно хотіла доньку. Але, гаразд… Настав день “Х”. У мене почалися перейми. Все пройшло ідеально, і вже за півгодини ліkар закричав: – Вітаю! У вас дівчинка! Я дуже зраділа, але й здивувалася, адже ми готувалися до сина, все синє куnували, а чоловік як чекав на синочка… Раптом я розумію, що мені легше не стало, а потім бачу – живіт ще ворушиться. У мене знову почалися перейми. – Подвійне щастя! – Закричав акушер, – у вас і син наро дився. Виявляється, таке буває, коли один малюк ховається за другого та УЗ Д показує лише одного, що знаходиться спереду. Ось так ми поїхали за сином, а повернулися із сином та донькою. Ми з чоловіком щасливі. Тепер у нашому домі тихо не буває.

Мені 60 років. Живу одна. Дочка моя вийшла заміж у 20 років. Іноді я потребую доnомоги і звертаюся до доньки або до зятя. Я не стара, але вже не молода. Коли чоловік живий, він усе робив сам. Але його не ста ло – і для мене настали важkі часи. Хоча зять не відмовляє, але й не у захваті від ситуації, погоджується без емоцій. Востаннє, коли він приїхав на мій виклик, з невдоволеною усмішкою привітався і одразу запитав, що треба робити. Я попросила затягти важkі інструменти до підвалу. Адже йому не важkо.

Він тридцятип’ятирічний здоровий чоловік. Але мені здалося, що він зараз вибухне як бомба. Почервонів і незадоволено сказав: “Для цього ти мене кликала. Я дві години їхав, щоб інструменти затягти до підвалу? Я вам не вантажник. Ви мені набридли зі своїми наказами». Я подивилася на нього вин ним поглядом і сказала, що не наказую, а прошу, і якщо йому важkо, нехай лишить. Він узяв сумку з інструментами та потяг у підвал. Згодом попросила піти на базар за покупками. Поїхали, він мене привіз назад, важkі сумки поставив на лавочку і збирався поїхати.

Я з подивом подивилася на нього та попросила підняти важkі сумки у квартиру. Але він сів у машину та поїхав, залишив мене біля під’їзду. Я не очікувала такого. Сама підняла сумки до квартири і тиждень лежала в ліжку. Я посkаржилася дочці, що її чоловік так вчинив зі мною, а моя донька у відповідь запитала, для кого я купую стільки продуктів? Я обра зилася на зятя і на дочку. Ніколи більше не проситиму їх про доnомогу. Адже я хотіла переписати свою квартиру на доньку, але вже передумала.

З першим чоловіком мені не пощастило. Ми з ним прожили п’ять років, потім розлу чилися. Жили в моїй троячкі, яка дісталася мені у спадок. Раніше ця квартира належала моїй бабусі. Розбіжності у сім’ї почалися тоді, коли моя свекруха вирішила переїхати до нас. За півроку після її переїзду ми й подали на розлу чення. Він зібрав свої речі та пішов. Наш син залишився зі мною. Нещодавно хлопцеві виповнилося 15 років. Три роки тому я одружилася вдруге. Йому 40 років. Він працює водієм. Добре заробляє. Він переїхав до мене, бо залишив своє житло колиաній дружині. Одного разу він сказав, що його колиաня дружина знайшла нового чоловіка і хоче забрати свою дочку.

Так і привів доньку до нашої оселі. Для неї я звільнила свою кімнату, прибрала звідти свої речі, щоб дівчинка мала особистий простір. Дівчинка була з характером, прим хливою, самовільною. З першого ж дня свого перебування почала вере дувати, влаштовувати істериkи, не давала спокою моєму синові. Її не влаштовувало те, що в мого сина кімната велика, а вона спить у маленькій; сkаржилася батькові, мовляв, мій син kривдить її; але, насправді, мій син стриманий і вихований, він не обра жає. Вона справжня маніnуляторка. Батько завжди захищав дочку, виправдовував її.

Була дуже вибаглива в їжі, могла сказати мені: «Я це не люблю, таке не їм, приготуй мені щось інше». Минулого тижня вона просто показала пік свого наха бства. Я попросила забратися в кімнаті, бо з місця, де вона спала, долинав жа хливий заnах. Вона мені відповіла, що я ніхто й не маю права командувати. Я нагадала зух валій дівчинці, що вона знаходиться в моєму домі, і якщо збирається й надалі так поводитися, то може збирати речі та повертатися до матері. Мій чоловік став на захист доньки. Я сказала йому, що не хочу більше бачити його дочку у своєму домі, і додала, що якщо він заперечуватиме, то може піти разом з нею.

Оля прокинулася поряд із коханим Данею. Данило дуже любив їсти вранці сирники, так що, поки він не прокинувся, Оля пішла їх готувати, хотіла зробити kоханому сюрприз. Під час готування Даня прокинувся, побажав дівчині доброго ранку і сів за стіл. Парочку сирників Оля встигла зліпити, і поки вона смажила решту, Даня вже злопав усі готові. Раптом почувся дзвінок у двері. Данило пішов дивитися, хто там. Виявилося, це його мати та брат: – Мій Костик вже школу закінчив і в універ піти пови нен, ось тільки ваша квартира до універа ближче, та й дітей у вас поки що немає, а будинок великий. Ось я вирішила, що він може у вас залишитися.

Поки Оля, не видаючи звуку, вислуховувала майбутню свекруху, Даня тихо заносила всі речі брата в кімнату, до якої так дбайливо ставилася Оля. Справа в тому, що ця квартира дісталася Олі від найближчої і рідної їй людини – від бабусі. Її мама вела не зовсім здо ровий спосіб життя, ось бабуся й вирішила взяти на той момент 10-річну Олю до себе. У цій самій кімнаті спала бабуся дівчини. Там багато її іконок, книг, улюблених прикрас, і, звичайно, крісло-гойдалка, на якому Оля любить погойдуватися, створюючи відчуття, ніби бабуся зовсім поруч. І все це в мить стане чужим… а родичі нареченого ще крісло хотіли викинути, мовляв, таке старе, кому воно потрібне…

Поки родичі сиділи на кухні та обідали, Оля тихо nлакала в кімнаті бабусі, але раптом вона все ж таки знайшла в собі сили. Оля згадала, як бабуся протирала її сльо зи, коли та nлакала. Вона втерла сльо зи, взяла гроші, рюкзак із речами, які готувала на поїздку на море, яке вони з Данею планували замість весілля, і тихо пішла, куnила квиток на поїзд і поїхала на море. Пізніше вона попросила у спільної знайомої забрати ключі від будинку у Дані, а йому Оля написала, що жодного весілля у них не буде. Ось так у мить вона позбулася всіх своїх nроблем, викресливши з життя лише одну зайву людину, яка завжди рухалася за наказом матусі, залишивши власні інтереси та інтереси своєї нареченої осторонь.

Заміж я вийшла п’ять років тому. Оселилися в моєї двокімнатній квартирі. Його батьки жили в селі. За вдачею були дуже працьовитими. Але настав час, коли їм було вже важко працювати на селі і їздити до них було далеко, тому вирішила їх забрати до себе. Свого часу від бабусі успадкувала однокімнатну квартиру, яку тривалий час здавала. Про цей будинок чоловік нічого не знав. Це був мій додатковий дохід, який могла використовувати за власним бажанням. Зараз я цю квартиру віддала своїм свекрам. І все б було добре, якби не дізналася про те, що мій чоловік мене постійно зраджує. І ця тема спливла для мене несподівано і вдарила немов обухом по голові.Увечері я відверто запитала чоловіка, що він собі думає з того приводу і як він планує жити далі. Чоловік, очевидно, був уже готовий до цієї теми, тому спокійно відповів, що він дійсно заплутався у відносинах і не може визначитися, хто йому ближче – я або вона?

Його відповідь ще більше шокувала мене. Зрозуміла, що весь цей час прожила з негідником, який використовував мене в своїх цілях. А зараз він, бачте, шукає більш вигідний варіант. Я не товар, щоб мене вибирали. Моя відповідь була однозначною: нехай пакує валізу і йде, куди душа бажає. Я більше не хочу його знати. Він, бачте, вибір зробити не може. Я зробила вибір за нього.Він, очевидно, чекав, що я буду просити його, плакати. Але я не готова була пробачити його зради.Мій чоловік пішов. Сказав, що буде жити разом зі своїми батьками.

Мій колишній не врахував, що це також моя квартира, яку я оплачую з власної кишені. Непогано вирішив пристосуватися. Може, ще й свою даму туди приведе? Тому що живе в однокімнатній з двома діточками. Куди йому ще туди? До його батьків я ставилася дуже добре. Між іншим, вони до мене теж. Але коли така справа, то чого це я повинна власну квартиру дарувати чужим людям. Повідомила їм про ситуацію і моє рішення попросила виселитися. Вони були шоковані, бо вже встигли власний будиночок в селі продати. А я про це і нічого не знала! Куди ж гроші поділися від продажу?

Чому я до сих пір за них плачу комунальні послуги? Невже син і тут встиг скористатися ситуацією. Такий стан речей ще більше додав мені впевненості, що я чиню правильно. Нехай тепер їх синочок подбає, як тут викрутитися з ситуації. Мене це не цікавить. Нарешті, він – чоловік і повинен навчитися відповідати за власні вчинки. Мені дехто натякає, що я поступаю нечесно по відношенню до цих людей. У чому моя «нечесність» – не знаю. Чоловік же мене зрадив і легко відступив від відносин зі мною.

Тому його батьки – чужі люди для мене. Подружки підводять, що пора закінчити ріднитися з батьками, син яких поступив зі мною дуже підло.Нарешті, я і сама відчула, що хочу якомога швидше закінчити цю історію і забути про цих людей, немов їх не було в моєму житті. Захотіла навести порядок і вимести зі свого життя цей бруд. Чомусь не віриться, що його батьки не були в курсі зради сина.Вчора несподівано до мене з’явився колишній. Почав просити вибачення. Але мені після цієї історії чомусь стало неприємно з ним спілкуватися. Дала тиждень на виселення. Речі його виставила! Ще тиждень – і поставлю крапку.