NEWS 2SWEET

Я з родиною живу в багатоквартирному будинку. Ми з дружиною не давно купили квартиру і, щоб заробити на неї, я працював закордоном п’ять років. Ми дуже щасливі, що здійснили нашу мрію і зараз насолоджуємося життям в ній. Все було б добре, якби не наші сусіди з якими ми дуже посварилися через багатодітну сім’ю, яка живе в нашому будинку. У нас є група в вайбере, де ми завжди листуємося з сусідами. Одного вечора мене приєднали до іншої групи, де активні мешканці будинку пропонували допомогти багатодітній родині. У цій групі були всі сусіди, крім чоловіка і жінки, яким ми повинні допомогти. У них дійсно складна ситуація, тому що чоловік не працює, а дружина не може вийти на роботу, тому що у неї шестеро маленьких дітей. Купити житло і зробити ремонт в ньому подружжю допомогли їхні батьки і небайдужі люди. Цій родині завжди хтось допомагає і вирішує їх про блеми. У групі запропонували перевести гроші для багатодітної сім’ї і віддати їм в конверті. Майже всі мої сусіди здали гроші, а ми з дружиною відмовилися.

Зараз ми дуже посварилися з сусідами, тому що вони вважають, що ми повинні допомогти, тому що маємо роботу, а чоловік, у якого шестеро дітей, ніде не працює. Але я з цим не згоден, тому що у Володимира є руки, ноги і він не інвалід, тому також може піти на роботу і забезпечувати свою сім’ю, а не жити на гроші, які їм дає держава і небайдужі люди. Я не розумію, чому я повинен забезпечувати чужих дітей? У мене є свої діти. Їх — двоє: дівчинка — 4 роки, і хлопчик — 2 рочки. Моя дружина ніде не працює, вона в де кретній відпустці і ми живемо на мою зарплату. Але нікого не цікавить, де я повинен брати зайві гроші, щоб допомогти чужим людям. Вони ображаються на мене і вимагають перевести гроші, тому що всі жителі перевели або будуть переводити, а я єдиний, хто пошкодував гроші для багатодітної сім’ї. У сучасному світі ми можемо контролювати, скільки дітей у нас буде, а не нар оджувати і чекати, що нам все повинні допомогти. Перш ніж нар оджувати, потрібно розрахувати свої сили і думати головою. Діти — не іграшки, їх потрібно годувати, одягати і виховувати власними силами, а не за допомогою чужих людей.

Історія така: чоловікові моєму 56. Ми вже відзначили наше срібне весілля. За характером він дуже стриманий і холодний чоловік. Але він таким був до недавніх часів. Справа в тому, що в їх компанію прийшла працювати жінка на ім’я Анастасія. Вона молодша за мого чоловіка на 20 років. Як тільки вона з’явилася, чоловік став більш м’яким, у нього на обличчі з’явилися емоції. Емоції позитивні.

Минуло дуже мало часу з моменту її приходу, коли всі дізналися про їх зв’язок. Чоловік мій, виявляється, обговорював розлу чення зі своїми колегами. І незабаром все це стало реальністю. Він розлу чився, залишив нам все своє майно, так як сильно поважав нас — за його словами. Він став знімати квартиру, де жив з Анастасією. Згодом Анастасія захотіла дітей, але так як мій вже колиաній чоловік був безnлідний, їм довелося купу грошей витратити на суроrатну матір.

Але nроблема в тому, що поки суроrатна мати виноաувала дитину, Анастасія зрозуміла, що діти — не її тема. Все це закінчилося тим, що мій колиաній чоловік залишився з двома дітьми на руках, в орендованій квартирі, без жіночої допомоги. Але ж у нас була хороша, міцна сім’я. Діти у нас хороші, сім’ї їх теж. Онуки навіть у нас є. Він все це поміняв на тимчасові, яскраві емоції, і ось що отримав в результаті…

Деяким людям не так пощастило з народження – не всі народжуються із золотою ложкою у роті. Моя двоюрідна сестра закінчила школу і вступила до університету. Там вона зустріла хлопця та закохалася в нього по вуха. Точніше, так вона думала в той час. Вона вже планувала своє майбутнє, хотіла вийти за нього заміж. Але молодик не мав таких серйозних намірів. Він не збирався одружитися з нею. І доля мала свої плани. Коли дівчина завагітніла, вона вже навчалася на другому курсі університету. Вона вирішила поділитися радісною новиною зі своїм коханим.

Проте той сказав, що не має до цього жодного стосунку, і просто зник із її життя у невідомому напрямку. Вона повернулася додому і тривалий час перебувала у смутку та деп ресії. Але вирішила наро дити дитину, попри все. Може, її хлопець вирішить одружитися з нею після наро дження сина? Вона стала жити на втіху. У житті з’явилися інші чоловіки. Після народження дитини вона відмовилася від неї і, залишивши її в пологовому будинку, забула про неї. Хлопчика усиновили, йому пощастило із прийомними батьками… Його виховали порядною та освіченою людиною.

Він виріс добрим і сміливим, чесним та слухняним. Коли він закінчив школу, йому вдалося відкрити свою справу, і він почав заробляти чималі гроші. Згодом його доходи стали множитися. Якось до нього з’явилася біологічна мати і попросила допомогти їй, підтримати її і навіть купити їй квартиру, мовляв, вона мати, і він має дбати про свою матір. Він відмовився. Справа дійшла до суду. У результаті, за ухвалою суду, вона не могла наближатися до нього ближче, ніж на кілька кілометрів. Як ви вважаєте, чи було це рішення справедливим?

Скільки себе пам’ятаю, бабуся завжди називала мене чужою, нагуляною, не рідною. З чого вона так вирішила, мені невідомо. Адже зовні я копія батька, а не матері. Скоріше за все ці підозри, що переросли в впевненість, виникли через переїзд моїх батьків з села в місто. Першим поїхав тато, а потім, через місяців шість, до нього переїхала і мама. Приїхала вже вагітною. Ось бабуся і запідозрила маму в подружній невірності. Я була позбавлена любові бабусі і діда. Малоліткою я не розуміла, чому. Через що мене не люблять? Маму таке ставлення до мене і до себе, природно, ображало. Вона часто сварилася з татом через поклеп свекрухи. Але мій батько вважав за краще дотримуватися нейтралітету, і жодного разу не заступився за мене.

Потім у мене народилася сестричка, Анюта. Ось її дід з бабою дуже любили. Купували їй різні речі і гостинці. Мені ж ніколи нічого не купували. Але ми з Анютою були дуже дружні, любили один одного і ніколи не сварилися. Отримавши чергову солодкість, цукерки або пряники, вона тут же приходила до мене ділитися. Пройшли роки, я виросла, відучилася в університеті, на юридичному факультеті. Зараз працюю в адвокатській конторі. Нормально заробляю, збираю на іпотеку. Днями до мене, на роботу, прийшла бабуся. — Внученька, рідна, — почала вона свою розповідь, — нашого Іванка заарештували.

Допоможи виручити його звідти. Іванко її молодший син, мій дядько, старший за мене на чотири роки. У дитинстві, цей самий Іванко, повторюючи за своєю матір’ю, обзивав мене «приблудою», дражнив і всіляко знущався наді мною. — Значить, вже «внученька», — сказала я, — як вас приперло, раз вже з» нагуляної «і» приблуди «я стала»рідною внученькою». Ви зі своїм синочком мені все дитинство ображали і знущалися, а тепер прийшли за допомогою? Не буду я вам допомагати. Ідіть до іншого адвоката. Бабуся пішла скривдженою. Мене совість не мучить. Від слова «взагалі». Не хочу я допомагати тим, хто мене і мою маму, ні за що, ні про що, ображав і принижував все життя.

Приготуйтеся до запеклої сутички між крихітним карапузом та горезвісною зеленою квасолею! У цій комедійній сазі ви побачите бурхливу реакцію головного героя, коли він стикається віч-на-віч з цими жахливими овочами.

Коли високий стільчик стає полем битви, зелені боби урочисто з’являються у кадрі. Стає ясно, що у малюка немає вибору. Перша зустріч супроводжується зморщеним обличчям, насупленими бровами та виразом явної недовіри до того, що така мерзота може існувати на ложці.

Потім включається театральність, коли дитина звільняє симфонію протестів, від перебільшених блювотних звуків до повноцінної феєрії плювків овочами. Цей спектакль, гідний нагороди, залишає всіх у здивованні і ворожить, чи не пропустив цей малюк своє покликання стендап-коміка.

Батьки, товариші по обіду і навіть домашній вихованець не можуть не приєднатися до сміху, коли битва з зеленими бобами досягає свого піку. Пронизливі протести та театральні вислови перетворюють звичайну трапезу на комедійне шоу, на яке ніхто не очікував.

Ролик цього епічного розбирання призначений для вірусної величі, що зображує загальну боротьбу дітей проти зеленого заклятого ворога. Хто знав, що простий овоч може викликати таку веселу реакцію у крихітного чоловічка?

Дивіться, як розгортається хаос, коли ця дитина весело змагається з зеленими бобами, створюючи момент, який, безперечно, буде плекатися його батьками протягом довгих років.

У зворушливий момент, який обов’язково розтопить ваше серце, двоє дорогих немовлят-близнюків нещодавно зробили найчарівніше відкриття у своєму юному житті. Коли камера зняла диво – ці маленькі грудочки радості натрапили один на одного, створивши симфонію хихикання та заразливих усмішок.

Відео починається з того, що близнята лежать пліч-о-пліч, напевно, і не підозрюючи про присутність один одного. Несподівано один з них повертає голову і зустрічається поглядом зі своїм ідентичним двійником.

Настає момент повного здивування, коли на їхніх безневинних личках з’являється усвідомлення – вони знайшли свого ідеального товариша з ігор!

Хихикання переростає в заразливий сміх, коли близнюки починають белькотіти своєю власною чарівною мовою, здавалося б, зайняті ексклюзивною розмовою, відомою тільки їм. Їхні крихітні ручки невпевнено тягнуться один до одного, досліджуючи диво їхнього новонабутого зв’язку.

У міру того, як зв’язок між близнюками поглиблюється, кімната наповнюється радісною мелодією дитячого сміху, створюючи атмосферу такої чистоти та дива, що неможливо не посміхнутися.

Перевантаження миловидністю триває, коли вони обмінюються зацікавленими поглядами та дитячим лепетом, і навіть намагаються дати свою першу п’ятірку – незграбний, але зворушливий жест, який відбиває суть їх новонабутої дружби.

Це чарівне відео нагадує нам про прості радощі життя і красу людського зв’язку навіть на ранніх її стадіях. Коли ми стаємо свідками справжнього щастя, випромінюваного цими дорогоцінними близнюками – це ніжне нагадування про те, що іноді найчистіші моменти приходять від найнесподіваніших відкриттів.

Багатодітна матуся нapoдила двійню. Отже, відтепер в родині — 15 дітей. Цікаво, що це абсолютний рекорд для області.Подружжя переконують, що всі діти є бажаними, а з нapoдженням самих маленьких дівчаток — Аліни та Адель — їхня сім’я стала ще міцнішою. Відомо, що останні діти нapoдилися два тижні тому.37-річна Олена розповіла, що вперше стала мамою в 19 років.Крім того, вона зізналася, що ще в юності вирішила, що дітей буде стільки, скільки «Бог дасть».

Медики розповіли, що ոологи пройшли добре, проте лikapі порадили жінці збільшити перерву між вaгітностями, оскільки її організм повинен відпочити.Варто зауважити, що забезпечує сім’ю батько, який володіє перукарнею. За його словами, він усвідомлено і відповідально створював таку велику сім’ю. Додамо, що пара не виключає можливість ще раз стати батьками.

Неймовірно, але факт: в пологовому будинку №1 в Кишиневі народилася дитина, яка з першого ж дня свого життя стала вимовляти слова, причому — осмислені! Батьки унікального малюка назвали його Степаном — і були теж вражені разом з лікарями. Акушерки розповідають, що практично відразу після того, як дитина покинув утробу матері, відкрив очі і став впевнено, раз по раз вимовляти: «Папа!». «Я була вражена!

Те, що ледь народжена дитина заговорила, я чула власними вухами!» — повідомила в інтерв’ю газеті «Життя» акушер пологового будинку Кишинева. Тепер цей випадок збираються досліджувати лікарі і вчені з усього світу! До речі, на другий день після народження мама пообіцяла дитині, що тато «ось-ось прийде». Після цього Степан поставив мамі уточнююче запитання: «Хто? Папа?». Ось такі ось чудеса. А як ви думаєте: взагалі таке можливо?

У химерному світі сімейної динаміки є одна унікальна думка, яка говорить: “Іноді бути старшою сестрою або старшим братом набагато крутіше, ніж бути супергероєм”. І ніде це почуття не проілюстроване так весело і зворушливо, як у чарівних витівках наших дуетів у ролику нижче. Ці діти вжилися у ролі! Як з’ясовується, рятувати світ не завжди так захоплююче, як розділити хихикання або пустотливу пригоду зі своїм маленьким помічником.

Команди “Брат і сестра” відправляються на веселі місії, які включають у себе все – від порятунку м’яких іграшок до боротьби з уявними лиходіями. Їхній сміх – саундтрек до спільного дитинства, що луною розноситься коридорами, як мелодія сімейного товариства. Але саме тут відбувається справжнє чаклунство — несподівані повороти, які роблять статус брата чи сестри ще особливішим, ніж носіння плаща супергероя.

Чи то спільне зберігання таємних закусок, розробка хитромудрих планів, чи то як уникнути відходу до сну, чи організація імпровізованих танцювальних вечірок у вітальні – ці брати і сестри доводять, що справжня сверх-сила полягає у їхньому загальному зв’язку. Долаючи проблеми спільного дорослішання, діти переосмислюють, що означає бути героями. Мова не про плащі або маски! Йдеться про справжнє кохання, сміх і спільні моменти, які перетворюють звичайні дні на незвичайні пригоди.

Приготуйтеся посміятися від душі! Ми станемо свідками епічної витівки малюка Кемерона з поїданням груш! Це справжні гірки смаків: він смакує груші, які можуть бути трохи кислуватими, але рішучість Кемерона насолоджуватися кожним шматочком абсолютно безцінна. Вираз обличчя Кемерона змінюється від передчуття до легкого подиву, зберігаючи при

цьому почуття захоплення. Кислинка не може послабити його настрій, оскільки він з ентузіазмом поїдає свій фруктовий обід. Поки він пережовує несподіване поєднання смаків, ви не можете утриматись від сміху. У нього тепер “кисле” обличчя чи щасливе? Вердикт незрозумілий, але одне можна сказати напевно – це комедійний шедевр, який справить на вас враження!