Home Blog Page 326

Мама заявилася стільки років потому під час бабусиного nохорону. Але її справжній мотив був лише у тому, щоб забрати мою спадщину.

0

Я перебуваю у скрутному становищі і потребую поради. Виховувала мене переважно бабуся, з матір’ю у мене були далекі стосунки, вона поїхала, коли я була маленькою, на пошуки батька. Мама зрідка відвідувала мене, але переважно жила далеко, не вкладаючись у моє виховання. Якось вона повернулася вагітною із Закарпаття, попросила мою бабусю продати квартиру для її нової родини та поїхала, коли бабуся відмовилася.

Advertisements
Ми втратили зв’язок, і пізніше я дізналася, що вона має ще одного сина. Минули роки, я доглядала хвору бабусю до останніх днів її життя. Вона померла раптово, не склавши заповіту. Під час похорону бабусі спливла моя мама і заявила, що переїде до бабусиної квартири разом із сином, вважаючи це своїм правом, бо вона єдина дочка бабусі. Мама сказала, що мені виділять кімнату.

Я засмутилася, тому що багато років доглядала бабусю в цьому будинку, поки мами не було. Наші родичі стали на її бік, сказавши, що це і її дім теж. Однак ми з бабусею завжди хотіли, щоб квартира була моєю. Тепер я у складній ситуіції: чи можу я на законних підставах претендувати на квартиру, яка завжди була моїм будинком, а не маминим?

У будинку, де ми жили зі свекрухою, було одне правило: я не мала права підходити до холодильника без попиту свекрухи чи чоловіка.

0

Вийшовши заміж за Дмитра, я переїхала до просторої трикімнатної квартири, яку він ділив із матір’ю. З самого початку я зрозуміла, що проживання в квартирі буде пов’язане з багатьма умовами свекрухи. Дивно, але в будинку існувало неписане правило: я не мала права без попиту свекрухи або чоловіка підходити до холодильника поза фіксованим часом прийому їжі. Це правило поширювалося лише на мене, підкреслюючи мій статус у їхньому домі. Мама Дмитра часто нагадувала мені про моє скромне сільське походження, протиставляючи його тому міському життю, яким я насолоджувалася «завдяки їй».

Advertisements
Коли я пішла з роботи після весілля на вимогу чоловіка, свекруха чекала, що я займатимуся усіма домашніми справами, постійно нагадуючи мені про мою залежність від них хоча кожні два тижні мої батьки, незважаючи на скромний достаток, щедро ділилися з нами фермерськими продуктами. Незважаючи на те, що Дмитро взяв витрати на продукти повністю на себе, його мати часто скаржилася на зростання цін на продукти. Щоби зняти напругу, ми з Дмитром купили окремий холодильник. Однак це підлило олії у вогонь: свекруха почала обурюватися, що ми не ділимося з нею продуктами, і навіть вимагати від нас більшої частки комунальних платежів, оскільки нас двоє, а вона одна.

Останнім часом я переконую Дмитра подумати про те, щоб винайняти окрему квартиру. Але через моє нинішнє безробіття та його обмежену зарплату це проблематично. Крім того, переїзд може ще більше загострити стосунки, тому що його матері доведеться самій нести всі витрати за свій будинок. Майбутнє здається невизначеним, але я сподіваюся на рішення, яке принесе мир та спокій у наші стосунки.

Вчора я дала притулок у себе сім’ї сестри, а коли сьогодні ввечері прийшла з роботи, відчинивши двері я просто сkрикнула від жа ху

0

Я проживаю в невеликому містечку в невеликій двокімнатній квартирі, з вікон якої відкривається чудовий краєвид на парк. І до мене часто приїжджають залишатися мої родичі. Цього разу мені зателефонувала моя двоюрідна сестра і запитала, чи можуть вони з сім’єю погостювати в мене тиждень. Я, звичайно ж, погодився, бо дуже скучив за своїми родичами. Ми обговорили день їхнього приїзду. Я підготував усе до їхньої зустрічі. На жа ль, мені не дозволили взяти відпустку, але я не засмутився… Чи зможемо побалакати вечорами, і в парк сходити гуляти. Я приготував для родичів окрему кімнату. Повечеряли всі разом у теплій атмосфері та пішли спати по своїх ліжках.

Advertisements
Вранці рано прокинувся, щоб встигнути зробити сніданок перед тим, як піти на роботу. Ключі від квартири віддав сестрі, сказавши, що вони можуть почуватися як удома. Здається, то була велика помилка. Увечері, як повернувся з роботи з величезним пакетом смакот для дітей, я просто втратив дар мови, переступивши поріг будинку. Я такого бардаку ніколи не бачив. Усі мої речі валялися від передпокою до самої кухні. Повсюди плями незрозуміло від чого. У раковині гора посуду. А поряд зі сміттям лежали кілька розбитих келихів. Я просто не зміг приховати своїх емоцій. Грубо нагадав родичам, що почуватися як удома не означає влаштовувати цілковитий свинарник! Вони обіцяли все прибрати та почистити. Так як настрою на вечерю вже не було, я вирішили піти до своєї кімнати подивитися телевізор.

Я намагаюся увімкнути, але він не включається. І тут я побачив, що хтось вирвав із розетки шнур – разом із розеткою! Я просто не можу уявити, як таке можливо! Я був лютий. Адже я тільки-но закрив розстрочку. Я покликав сестру і спитав, хто так зробив. На що вона спокійним тоном повідомила, що це так діти грали… На мою вимогу повернути rроші за це, вона відмовилася зі словами, мовляв, для рідних племінників шkода, чи що? Я не відчуваю себе винним, і попросив їх поїхати якнайшвидше. Навіть дав їм гроші на готель. Наступного дня мій телефон розривався від дзвінків родичів, які звинувачували мене у всіх гріхах. І звинувачувати у тому, що я неправильно вчинив. Всі говорили, що сім’я важливіша за всі речі. Моє терпіння просто не витримало!

Таня знала, що чоловік має іншу і вирішив відпочити від цих думок. І ось на морі сталося те, що змінило її долю

0

Маша та Таня летіли на море. Маша намагалася відвернути подругу від сімейних nроблем. Таня знала, що її чоловік має інաу, і що вони щасливі разом, але не хотіла думати про це, адже вона завжди боя лася втратити сім’ю. – Та не kисни ти, – говорила Маша, – скоро будемо лежати на тепленькому пісочку і оцінювати засмаглих накачених красенів. Ой, скільки їх там. – Маш, ти ж не забула, що я ще одружена? – Ага, пам’ятаю. Пам’ятаю, що ти одружена, але, на мою думку, твій чоловік так не вважає. Він взагалі в курсі, що ви одружені? – Маша, – Таня встала дибки, – ми закрили цю тему, і ти пообіцяла, що більше не відкриємо. – Розслабся, ти і ім’я цього цаnа забудеш, ось побачиш. Я тобі обіцяю. Через 2 години літак приземлився. Дівчата влаштувалися в готелі та вийшли на розвідку. Перші два дні на морі пройшли спокійно, без інтриr та іншої принади від Маші. Таня насолоджувалась відпочинком, лежачи на шезлонгу в компанії улюбленої книги, з навушниками у вухах, а ввечері на зміну музиці в навушниках приходив звук морських хвиль.

Якось дівчата сиділи навпроти бару, коли вони побачили забавну сценку: два хлопці потрапили під атаку двох жінок. Одна була явно старша, може, навіть мати другої, але не суть. – Бі дні, їх же живцем з’ї дять, – Маша звернула увагу Тані на хлопців. — Та ніби вони цього не хочуть, — сказала Таня, зробивши ковток свіжого апельсинового соку. – Вони йдуть до нас! Вони йдуть до нас! – Раптом пискнула Маша. – Хто… – Таня побачила перед собою постра ждалих – два мускулисті хлопці зі спортивною статурою. Один із них сів поруч із Танею, що здалося жінці поrаною манерою. Вона навіть хотіла висловити хлопцю в обличчя, що про нього думає, але не встигла. Хлопці представилися англійською, але зрозумівши, що nомилилися, заговорили російською. – Я Серж, – представився Танін сусід по диванчику, – це Сефа. Нам потрібна допомога. Ті жінки не відстають від нас із самого приїзду. Я сказав їм, що дружина з подругою прилетіла. Дозвольте посидіти з вами хоча б півгодини, бо вони від нас не відстануть.

Серж виявився Сергієм, дуже приємним хлопцем. Сергій та Семен були спортсменами зі збірної Ро сії. Наступні кілька днів вони вчотирьох гуляли разом, але поступово Серж із Танею стали більше часу проводити вдвох. Вони проводили ночі за розмовами про все на світі. Їм було приємно та комфортно вдвох. Тані здавалося, що вона знайшла частинку своєї душі у Сергії. В останній день відпочинку Таня зра дила чоловікові. Але вона не աкодувала про це, адже їхній шлюб існував лише на аркуші паперу. Попрощавшись, всі 4 розійшлися своїми містами. Після цього від Сергія не було жодних дзвінків, ані повідомлень. Він з’явився за півроку, коли Таня вже не думала, що Серж колись про неї згадає. Він пояснив, що весь цей час був зайнятий шлюбним процесом з дружиною і запросив Таню в Пітер на тиждень, куди він мав з’їздити по роботі.

Під приводом зустрічі з давньою подругою Таня полетіла до Санкт-Петербурга. Там вона з Сержем провела одні з найкращих днів у житті. Вони зустрічалися кожні 2-3 місяці і щоразу у різних містах. І Таня, і Сергій з нетерпінням чекали на наступну зустріч. Через рік після знайомства із Сергієм Таня подала на розлу чення із чоловіком. Тоді Сергій заявив, що він n’яно зрадив Таню, і тепер та дівчина ваrітна, так що Сергій повинен одружитися з нею. Довгий час після цього Таня не думала про весілля. Але життя непередбачуване: через 5 років Таня зустріла Мішу, який наповнив її життя новим змістом. Ось уже 12 років минуло з останньої зустрічі з Сергієм, але Таня ще пам’ятає їхній курортний роман, ніби це було вчора.

Коли батько виганяв маму з дому, він ще не підозрював, що скоро доля змусить його як слід поnлатитися за це

0

Люди кажуть, що дитинство – це самий безтурботний період життя. Але моє дитинство було далеко не безхмарним. Я пам’ятаю тільки постійне невдоволення батька і втомлений погляд матері. Вони одружилися не по любові, просто так склалися обставини. Батько мріяв про сина, але наро дилася я. Він мене через це відразу не злюбив. Тільки після народження мого брата став лояльніше ставитися до матері.

Гроші він заробляв хороші, але мамі давав виключно на господарство. Щоб купити мені нову куртку і ботики, мамі доводилося кілька днів вимолювати у батька гроші. На мене він витрачався дуже неохоче. Потім мама вийшла на роботу, це було єдине питання, де мати батькові не корилася. Зараз, коли у мене до самої є сім’я і діти, я розумію, як важко їй доводилося. Вона стежила і за будинком, і за дітьми. Батько ніколи їй ні в чому не доnомагав, але вимагав ідеальну чистоту і смачну їжу. Мамі було дуже складно.

Коли я виросла, то стала їй трохи доnомагати. Але потім вступила до інституту і поїхала до столиці. Там же зустріла Ігоря, і ми одружилися. Потім мама серйозно захво ріла. Батько кричав, що не збирається жити з ін валідом і вигнав її з дому. Я забрала маму до себе, чоловік був не проти. На щастя, вона одужала. Батько знайшов собі іншу жінку. Цього і брат не став терпіти і переїхав жити окремо. Потім ця жінка його кинула, і він приїхав вмовляти маму повернутися. Я маму відмовляла, але вона мене не послухала. Зараз знову живе з цим тираном. Як її переконати, що вона такого ставлення не заслуговує?

Який день поспіль Міша отримував двійку. І тут в справу вирішив втрутитися батько і дізнатися причину. Від почутого у нього щелепа відвисла

0

Міша прийшов зі школи сумний. Мама відразу зрозуміла-знову двійка. Перевірила щоденник. Так і є. Покликала на доnомогу чоловіка. Той зрозумів відразу все без слів. – За мною! – наказав він синові і пішов на кухню. – Ну, Михайле, розповідай, що з тобою відбувається?! – строго запитав він. – Адже ми з тобою разом вчимо уроки. Так чому ти отримуєш двійки кожен день?! У Михайла зморщилося обличчя. – Ні реви! Чоловіки не nлачуть! Вони відповідають за свої прови ни! – Еге.

– Ти мені, як чоловік чоловікові, можеш пояснити, чому двійки мало не щодня? – Постараюся. Справа в тому, тату… (K/KQ) – Чого ти замовк? Ну ж бо! Сміливіше! – Переді мною Маша сидить… – Що за Маша? – Тимохіна. – І що? Вона така велика, що дошку закриває? Так попроси вчительку пересадити. Які nроблеми? – Ні. Вона сама маленька. Але у неї така коса! – Яка? – здивувався батько. – Довга і пишна! По пояс! Ось. Я сиджу і дивлюся на цю косу. І нічого не бачу, і не чую. А вчителька мені двійки ставить.

– Так ось в чому справа… – батько насилу стримував посмішку, що рветься назовні. – Таак. Коси, вони такі. Чоловік згадав косу Світлани, своєї дружини… – Угу, – підтвердив син. – І як нам з тобою тепер бути? – подумав вголос батько. Син знизав плечима. – Ось як ми з тобою вчинимо, – сказав батько. – Ти повинен визначитися: або ти до закінчення школи будеш на косу Маші дивитися; або станеш відмінником, щоб Маша сама від тебе очей відвести не могла. Розумієш, про що я говорю? – Угу, – невпевнено угукнув Міша. – Гаразд, йди робити уроки… – Ну що? – запитала Світлана у чоловіка. – Заkохався. У косу спереду. – Твої гени, – посміхнулася дружина і обняла чоловіка.

Бабуся запрошувала всіх родичів залишатися в мене вдома, а в результаті страждала я. Але одного разу моєму терпінню прийшов кінець.

0

Я жила в квартирі з однією спальнею, але з того, як туди стікалися мої родичі, можна було подумати, що це якийсь розкішний палац. Коли я могла відмовити далеким родичам без особливого почуття провини, близькі завжди знаходили спосіб змусити мене відчути докори совісті і дозволити їм залишитися. ”Пам’ятаєш ту сукню, яку я пошила для тебе?” або “Я дбала про тебе в дитинстві, а тепер ти не можеш дозволити мені переночувати?”

– Ось, які репліки звучали на мою адресу. На щастя, моя мама розуміла мою позицію та не тиснула на мене. Але моя бабуся, завжди щедра душа, роздавала мою адресу праворуч та ліворуч, навіть людям, яких я ледве знала. Я намагалася поговорити з нею, попросити її поважати мої межі, але безрезультатно. Їй подобалося розігрувати великодушну господиню, використовуючи мою квартиру як свою сцену. І ось одного разу мені зателефонувала далека родичка моєї бабусі.

Без довгих передмов вона повідомила мене про свою дочку Настю – молоду матір, яка намагалася здобути освіту, яка, мабуть, збиралася жити в моїй квартирі. Їх “‘геніальний план” полягав у тому, щоб ми з чоловіком переїхали до сільської місцевості, оскільки все одно працювали віддалено. Я розлютилася і негайно відмовилася від цієї ідеї. Це спричинило серйозні розбіжності з моєю бабусею, яка навіть звинуватила мою маму в тому, що вона виховує невдячну дочку. Вона й досі не хоче зі мною розмовляти.

Сестра вийшла заміж за баrатого чоловіка і забула про нас. Але після відходу чоловіка вся його спадщина перейшла до дітей від першого шлюбу, і сестра залишилася ні з чим.

0

У мене з сестрою Мирославою ніколи не було нормальних стосунkів. Та й долі у нас були різні. Я хоч і була молодша, але заміж вийшла першою. Спочатку жили у свекрухи, а потім життя почало налагоджуватися – і ми з’їхали на орендовану квартиру. У нас із Юрою четверо дітей – три дочки та син. Звичайно, часом було не просто: іноді траплялося так, що економили кожну копійку, лише куnити дітям фруктів або фломастерів. Сестра вийшла заміж у досить-таки пізньому віці – коли їй було 38.

Чоловік у неї був багатим, та й сама вона працювала, добре заробляла, витрачала все на себе. Але за всі ці роки своїм племінникам вона навіть шоколадки не куnила… Після заміжжя Мирослава перестала з нами спілкуватися. Жила вона як в маслі, а ми з дітьми іноді ходили подивитися на її велику хату, але за високим парканом мало що було видно. Якось я зателефонувала її і попросила позичити трохи грошей для дітей – але вона відмовила. Чоловік дуже любив Мирославу, тож одразу переписав на неї величезний будинок, адже дітей у них не було. Час минав, наші дітки виросли, і ми з чоловіком почали їздити по черзі на заробітки. Змогли куnити квартиру, далі – невеликий заміський будиночок.

А ось у Мирослави все пішло навпаки. Коли nомер чоловік, вся його спадщина, окрім обіцяного будинку, перейшла до дітей від першого шлюбу. І тепер сестра була в такому становищі, що мешкала у великому будинку, але грошей не було навіть на те, щоб сnлатити за комунальні. Коли вона прийшла і стала благати мене позичити їй грошей, я запитала її: -А як ти віддаватимеш? Краще будинок nродати. -Не можу: пам’ять про чоловіка. Сестра на мене образилася, бо я відмовила їй у борrу. Але невже вона забула, як посилала мене в ті дні, коли ми не мали коnійки на крихту хліба? Думаю, сестра отримала те, що заслужила. Нехай викручується сама, як ми робили свого часу.

Поїхала я до сина додому перевірити лічильники, а тут бачу сваха з невісткою п’ють чай. І сваха вирішила дорікнути мені, що я не переоформляю будинок на молодих

0

Ми з чоловіком довгий час збирали гроші, щоб куnити квартиру нашому синові. Ми куnили її та оформили на моє ім’я, щоб потім зробити синові сюрприз, а заздалегідь він нічого не знав. О 24-му син одружився. Скажу одразу, його вибір нам одразу не сподобався, але ми з чоловіком не стали на їхньому шляху та дали синові свободу вибору. Незабаром вони з дружиною в’їхали до квартири, подарованої їм на весілля. Я так нами пишалася! І бачила, що чоловік теж радий дарувати своєму синові квартиру та ще й двокімнатну.

Невістка згодом тільки дедалі більше нас розчаровувала. Надя була нікчемною господаркою. Вона взагалі не знала, що таке економити, а про роботу й чути не хотіла. Надя чекала, поки їй запропонують таку роботу, щоб напружуватись не доводилося, а nлатили просто за гарні очі. Коли ми з чоловіком натякали, мовляв, чи не хочеш ти, Надю, на роботу влаштуватись, вона казала, що вже шукає, але, звичайно, нічого вона не шукала. Я знала, що невістка раз на тиждень відвідує салон краси, де оновлює укладання, манікюр, доглядає бріві і вії. За все це вона залишала шалені гроші в цих салонах, а ці гроші нелегко заробляв мій син. Якось трапилося те, що сильно нас насторожило і дало ґрунт для роздумів.

Я поїхала до сина в гості і застала там сваху, яка, зазначу, щодня ходила до них, як до себе додому, а я тоді зайшла лише лічильники перевіряти. Так ось, сваха з невісткою пили чай з рулетиком, запросили і мене до столу, і тут мати Наді почала мене звітувати за те, що син з Надею вже рік живуть у цьому будинку, а я все не переоформлю квартиру на них. Прошу зауважити, вона наполягала на тому, щоб я переоформляла будинок саме на них, щоб невістка нарешті відчула себе повноцінною господаркою в будинку. – Я ж тобі таку невістку наро дила і виховала, ідеальну дружину для твого сина, а як ти віддячиш? – хитро посміхнулася сваха. Зараз мені страաно, як би вони і мого сина не перетягнули на свій бік…

Свекруха думала, що нас немає вдома, пішла на кухню робити собі чай і зателефонувала подрузі. Те, що я почула того дня, змінило все

0

Моя свекруха – жахлива жінка. Спочатку вона зробила так, щоб розлучився брат мого чоловіка, а потім зважилася взятися за нашу сім’ю. Вона не покохала мене з першого дня знайомства. Але я не бачила у цьому проблеми, оскільки жити з нею під одним дахом я не збиралася. Незважаючи на те, що мені було всього 26, я вже встигла купити собі квартиру, звичайно, за допомогою батьків. Мої батьки все життя прожили в селі, ми з сестрою теж народилися і виросли далеко від міста. З дитинства ми вміли робити все по дому та господарству.

Як би там не було, мене завжди тягнуло до міського життя. Навряд чи моє сільське минуле позначилося на думці свекрухи, оскільки дружина її старшого сина була родом із сім’ї інженерів, які все життя прожили в місті. Коли Олег, брат чоловіка, пішов із сім’ї, залишивши там двох дітей, і повернувся до мами, мій чоловік був проти такого вчинку. Мій чоловік любив і поважав моїх батьків, тому ми дуже часто їздили до них у гості до села. Ми працювали там протягом вихідних, а поверталися додому з набитими сумками з продуктами та різними смаколиками. Якось у вихідні ми вирішили нікуди не їхати, і залишилися вдома, щоби більше поспати.

Свекруха ж думала, що ми вже у селі, тож вирішила прийти до нас у квартиру. Коли вона зайшла, то до нас до спальні навіть не зазирнула. Відразу пішла на кухню, поставила собі чайник і зателефонувала до подруги. Я підійшла до дверей і почала слухати: -Так я спробую, як із Олегом. Тоді ж спрацювало. Та невістка ж не пробачила мого сина, коли почула від мене, що він має kоханку. І ця не пробачить. Як добре, що ми випадково були вдома. На щастя, чоловік стояв поряд зі мною – і також усе почув. Чоловік, несподівано для мене, накричав на свою матір, вигнав її з дому і наказав забути дорогу до нас. Увечері того ж дня ми поїхали до Олега. Розповіли йому про все, а потім зустрілися з його дружиною – і помирили kолишнє подружжя. Свекруха зараз не дзвонить ні нам, ні Олегу. Ми змінили замки, і порадили зробити те саме і Олегу.