NEWS 2SWEET

Марина 9 років тому полетіла в сонячну Італію на заробітки. Виходу в її ситуації не було – грошей катастрофічно не вистачало. Марина думала, що попрацює рік-два, назбирає грошей і повернеться додому, адже там її чекають двоє дітей – син і дочка, які скоро будуть одружуватися. А ще у Марини був чоловік, він працював, але практично всі прогулював. Почалася робота в Італії. Марина доглядала за дуже примхливою бабусею. Однак Марина все терпіла, адже вдома на неї чекають рідні. Вона терпіла і працювала. Потім Марина влаштувалася в магазин. Днем доглядала за бабусею, ввечері працювала в магазині. Так день за днем. Спала по 4 години на день. Одного разу після прибирання в магазині вона аж заснула на прямо там на підлозі. Але Марина не шкодувала себе, вона працювала заради своєї улюбленої сім’ї. Минуло два роки.

Марина вирішила повернутися додому і зателефонувала, щоб порадувати свого чоловіка, але він їй відповів, що повертатися немає сенсу, адже грошей у родині катастрофічно не вистачає. А ще їх син знайшов собі дівчину і, можливо, скоро захоче одружитися, а значить потрібні гроші на весілля. Марина вирішила залишитися ще на рік. Спілкувалася по скайпу зі своїми рідними, щоб бути в курсі всіх новин, а також регулярно висилала їм гроші і смакоту. Потім вона залишилася ще на рік, потім на ще один. Всього Марина була на заробітках 9 років. А її рідні не мали ні в чому потреби. Настав день повернення додому. З яким радісним настроєм Марина летіла! Вона накупила багато подарунків. Довго на них збирала, відмовляла собі у всьому. Ось Марина вже на вокзалі рідного міста, тільки її ніхто не зустрічає. “Ну, напевно зайняті, можливо, сюрприз готують!” – не засмутилася Марина. До будинку вона доїхала на таксі. Двері їй відкрив чоловік, обняв, але в його голосі були сумні нотки. Потім донька теж без особливої радості її обняла.

Advertisements
Через годину прийшов її син зі своєю нареченою і почав хвалитися своїми планами: через місяць у нього весілля, вони вже замовили банкет в шикарному ресторані. А потім зі своєю нареченою летить Італію, тільки не працювати, ні, що ви. Він летить на один з найдорожчих курортів. Потім почав натякати, що йому і майбутній дружині потрібна квартира. А потім взагалі поїхав обідати до майбутньої свекрухи. Стомлена і трішки засмучена Марина увійшла в свою кімнату. Її здивували жіночі речі, які в ній знаходилися. Чоловік пояснив це тим, що дочка залишила цей одяг випадково. Вночі Марина практично не спала. Вона чекала не таку зустріч, а більш радісну. У неї склалося враження, що в рідному їй будинку їй не дуже-то і раді. На наступний день Марина вирушила в місто. По дорозі вона зустріла знайому. Вона відкрила Марині очі. Виявилося, що в її будинку вже давно живе інша жінка.

Її чоловік привів буквально через пару місяців після того, як Марина поїхала на заробітки. Син і дочка ніде не працюють. Всі живуть на ті гроші, які надсилала Марина. При цьому живуть все добре, все, крім самої Марини. Тепер жінці стало все зрозуміло. Холодність і відчуженість пояснювалася тим, що чоловік і діти розуміли, що тепер їм ніхто не буде висилати гроші – і їх халява закінчилася. Нічого не кажучи, Марина зібрала валізу і поїхала. Вона вирішила тепер заробити гроші для себе. Жінка захотіла купити собі окрему квартиру, щоб почати життя заново, життя для себе. Що ж стосується чоловіка і дітей, то пора б і їм почати заробляти, а не тільки витрачати чужі гроші.

Я жив недалеко від Буковеля з дружиною та трьома дітьми шкільного віку. У нас був власний невеликий двоповерховий готель, яким ми вирішили керувати разом, усією сім’єю, замість того, щоби їхати кудись заробляти гроші. Ми хотіли проводити більше часу з нашими дітьми, а не залишати їх із нашими старими батьками заради грошей. Так як у нашому районі було багато туристів, справи у нас йшли вгору. Якось задзвонив телефон, і це був мій двоюрідний брат. Ми познайомилися, коли були ще дітьми років п’яти. Він повідомив мені, що прийде у гості і буде там приблизно за 30 хвилин. Я був приголомшений, але в нас було прийнято зустрічати гостя з радістю . Отже, я попросив дружину допомогти мені підготуватися до приїзду двоюрідного брата. Ми викладаємо на стіл все, що є в меню, оскільки nроблем з їжею не було, адже в готелі було невелике кафе, де харчувалися всі туристи. Ми чекали на прихід непроханих гостей.

З машини вийшов чоловік, і це виявився брат, але я його зовсім не впізнав. У машині також були його діти, дружина та батьки дружини. Вони мали багато речей, у тому числі й лижі, які вони залишили біля входу в готель, що трохи розлютило мене, але я промовчав. Ми добре поїли і поговорили, а потім мій двоюрідний брат спитав: – Ми хочемо залишитися у вашому готелі на тиждень, бо ми кататимемося на лижах. Ви не заперечуєте? Я не чекав такого нахабства від мого кузена. Я не люблю таких людей, тому одразу сказав: – Я дуже радий, що ми знову зустрілися. Але, вибачте, всі кімнати зайняті, я не зможу вас розмістити. Ви можете заселитися в сусідній готель і домовлюся про знижку для вас. Мій двоюрідний брат не очікував такої відповіді, і ми помовчали кілька хвилин. Тоді він сказав:

Advertisements
– Тоді поверніть гроші та переселіть своїх гостей до іншого готелю, а ми оселимося у вас. – Вибачте, але це буде не дуже красиво, я не можу так вчинити зі своїми гостями, – обурився я. – Ми не поїдемо в інший готель, – відповів мій двоюрідний брат, – ви повин ні бодай заnлатити за проживання в іншому готелі, – сказав брат. Я зрозумів, що мій брат сподівався, що я візьму їх безkоштовно. Такого нахабства я ще не зустрічав. Так, ми родичі, але немає потреби користуватися цим. Це мій прибуток, чому я маю його втрачати? Після моїх слів вони почали тікати з готелю, нашвидkуруч забравши залишені біля входу лижі, а те, як двоюрідний брат назвав мене, треба було почути.

Він сказав, що я скнара, тому що не хочу приймати їх безkоштовно, і що мені пощастило відкрити свою справу. – Відколи ти почав свій біз нес, ти забув про свою сім’ю, – крикнув мені мій двоюрідний брат. – А ти завжди пам’ятав мене? Ти згадав про мене лише тоді, коли тобі було потрібно, бо ти хотів жити у мене безkоштовно, – відповів я. Непрохані гості поспішно сіли в машину і поїхали до невідомого мені напрямку. Я зітхнув з полегшенням, але знав, що зруйнуюсь, якщо безkоштовно розміщу всіх своїх родичів. Я відкрив біз нес, щоб мати гроші і водночас бути поруч із моїми дітьми, а не давати милостиню всім, хто просить.

Катю я зустрів на 1 курсі університету. Ми зустрічалися – і про це всім було відомо. На 3 курсі я зробив їй пропозицію, і вона погодилася. Була дуже щаслива і радісно готувалася до весілля. Відразу після пропозиції вона познайомила мене з батьками. До того чомусь вона говорила, що ще не час. Так мене це дуже і не хвилювало. З моїми батьками Катя була знайома з самого початку. Вона їм не дуже подобалася, особливо мамі. Але мої батьки дуже мене любили і відразу ж погодилися прийняти ту, яку я полюблю, з якої буду щасливий. Ось вона себе і відчувала у мене, як вдома. А ось я від її батьків тепла зовсім не відчув. Вони все допитувалися про фінанси, доходи, професії. Також їх цікавили посади і заробітні плати моїх батьків, майно, житлова площа і так далі. Звичайно ж, запитали щось про плани на майбутнє і про мене, як про людину, але зовсім небагато. Немов би готувалися до весілля.

Призначили дату на 3 вересня. Катя хотіла, щоб вже було свіжо. Весілля з мого боку невелике – 15 осіб. А зате зі свого боку наречена запросила 60 гостей. В ЗАГСі замовила урочисту розпис, яка була набагато дорожче. Інший варіант і не розглядався. Ресторан теж недешевий. Згодом, ми дізналися дивовижну річ. У їхній родині існує традиція: наречений повинен купити весільне плаття нареченої. Відправила мене мама в салон з тещею і Катею і чималою сумою коштів. На плаття мало б вистачити – і ще залишитися. Почала вона вибирати. Мірила найдорожчі. Теща-то спочатку і тільки на цінник дивилася, а вже потім на саме плаття. Вибрали таке, що, на мій погляд, зовсім їй не підходило, проте варто було як півквартири. Я таких грошей не мав. Відвів Катю в сторону. Ми спокійно обговорили, що ці гроші буде доречніше на своє житло відкласти.

А плаття вибрати з більш дешевих – то, яке дійсно сподобалося. Вона ніби й не проти була. Зовсім нічого в її поведінці мене не бентежило. Купили і розійшлися. Вже був серпень, підготовка повним ходом йшла. Моя мама і костюм мені встигла купити, і в ресторан завдаток дати. А свою частину батьки Каті повинні були вже після весілля заплатити. Мабуть, з частини подарованих грошей. Я б не здивувався, але раптом до нас прийшла теща в гості. Одна. Я був у шоці. Сказала, що Катя не хоче мене більше бачити. Я скупий, не купив їй бажане плаття, отже, таким буду все життя. Ми були шоковані, але не сварилися. Просто я обірвав всі зв’язки з такою дівчиною, яка бачить в мені лише гаманець. Ми більше ніколи з тих пір не бачилися.

Одного недільного ранку Микола поснідав і влаштувався на дивані у вітальні, перемикаючи канали на телевізорі. Тим часом його дружина Рита була на кухні, мила посуд і мріяла про те, як весело вони проведуть вихідні. – Підемо сьогодні у кіно?! – Раптом крикнула Рита Миколаю з кухні. Микола вдав, що не чує, і продовжив перемикати канали. Потім Рита підійшла до нього і знову попросилася у кіно, але він був не в настрої.

Рита запропонувала в такому разі прогулятися і повеселитися, але Микола nогано почував себе і хотів залишитися вдома. Він мав зустрітися з Валентиною пізніше того ж дня, та й погода була не ідеальною… Рита запропонувала піти одній, але Микола наполіг, щоб вона покликала подруг і розважалася від душі. Як тільки вона пішла, він зателефонував до Валентини і домовився про зустріч.

Того ж дня ввечері Микола повернувся додому, а Рити не було. Він дзвонив їй, але її телефон було вимкнено. Він припустив, що вона була в кінотеатрі, і забув після сеансу включити телефон. Рита повернулася додому близько опівночі, і Микола був незадоволений її довгою відсутністю. У відповідь на звинувачення Рита сказала, що бачила його з Валентиною, і це одкровення миттєво збентежило Миколу.

Рита вирішила відвідати Валентину, щоб прояснити ситуацію, розповіла про те, що її kоханець має дружину, і дізналася, що kоханка має чоловіка. У результаті Микола залишився один – без дружини та kоханки. Чоловік тепер шkодує, що зрадив дружині і не знав, що Валентина мала чоловіка. Ця помилка призвела до того, що в результаті він залишився ні з чим, крім можливості довго прокручувати в голові наслідки свого обману.

Варто було повернутися в Україну заради цієї історії. Я думала, задихнусь від сміху! Розповім вам. Отже: Франківськ. Варто на касі жінка, років 45-50, все, як любив Бальзак, але в кепці Адідас, висушена, як червоне вино. Купує запальничку.

Касирка їй каже: – Ой, жінка, y вас з голови … йде кров! Вам погано? – Та ні, все добре, – відповідає! Але касирка не здається і кричить: “Охорона-охорона, тут жінці погано!” А вона кричить, що все добре, і хоче швидше йти. Охоронці підійшли до мадам, посадили її на стілець і спробували надати першу допомогу.

Advertisements
Знімають вони з її голови кепку, і бачать, що мадам вкрала – фарш! Звичайно, фарш почав протікати – і ось вам і “кров з голови”! Мораль. Кожна добра господиня знає: фарш треба класти в два пакети!

Ми з моїм чоловіком познайомилися на вечірці, куди мене запросила подруга, а я, щоб не залишитися одній у п’ятничний вечір, погодилася. Ми одразу сподобалися одне одному і домовилися зустрітися на наступний день після вечірки. Так ми почали зустрічатися, а через 6 років чоловік зробив мені пропозицію. Тоді у нас був неnоганий стабільний дохід, тому ми відразу почали намагатися завести дітей. Щоправда, на цій стадії у нас з’явилися nроблеми: у нас довго не виходило стати батьками. Я вирішила пройти обстеження, але воно показало, що я повністю здорова, і ліkар натякнув, що і моєму чоловікові не завадило б перевірити своє здо ров’я.

Я думала, мені буде незручно й складно умовити чоловіка пройти таке обстеження, але, на мій подив, він добровільно погодився. Через кілька днів чоловік пішов за результатами обстеження. Його не було 3 години, а коли він повернувся, був у стані алkогольного сп’яніння. Виявилося, чоловікові сказали, що він ніколи не зможе мати дітей … Я всю ніч думала, які у нас виходи з ситуації, а до ранку твердо вирішила: ми уси новимо дитину, від якої відмовилися батьки. Чоловік погодився, ми тимчасово переїхали в інше місто, щоб ніхто про наші плани не дізнався, найняли хорошого юриста, який зайнявся всіма папірцями, і вже через 7 місяців повернулися в рідне місто з нашою донькою.

Advertisements
Коли Аліні було 3, мені різко стало гірше. Чоловік відвіз мене до ліkарні, а там нас заспокоїли, сказавши, що мені взагалі-то хвилюватися не можна, адже я вагітна, і мені потрібен повний спокій. Я свого чоловіка ніколи таким розлюченим не бачила. Він сказав мені багато образливих слів і грюкнув дверима, залишивши мене в палаті одну. Я повернулася додому напівжива. Я не знала, як бути далі, адже за все життя я жодного разу навіть не подумала про зраду, була вірна своєму чоловікові і навіть краєм ока не дивилася на інших чоловіків. Через кілька годин чоловік повернувся з величезним букетом квітів. Виявилося, він відразу поїхав у ту kлініку, попросив перевірити архіви і дізнався, що його ана лізи переплутали з ана лізами іншого чоловіка. Нашому щастю не було меж.

Настя стояла біля кафе, де вона мала зустрітися зі своїми друзями. Раптом вона завмерла, ніби побачила щось дивне, і позадкувала. Перехожі помітили її стан і запитали, чи їй не потрібна допомога, але вона, здавалося, їх не чула. Невдовзі з її очей потекли сльози, і вона поспішила забратися якнайдалі. Тільки посидівши в парку, вона змогла перевести подих і зібратися з думками. Невже її батько, її улюблений батько зраджував її матері? Дзвонили її друзі, питали, де вона.

Вона запросила їх обговорити майбутній випускний, але нічого хорошого з цього не вийшло. Настя встала з лави і поспішила до кафе, де на неї вже давно чекали друзі. Вона сподівалася, що батька там більше нема. Батькова машина все ще стояла там. Їй було цікаво, куди він пішов і хто ця жінка, яка була з ним. Батько стояв посеред весільного салону, а навколо нього кружляла молода дівчина у сукні. Настя мало не скрикнула від обурення.

Advertisements
Настя поспішила до своїх друзів, намагаючись дорогою заспокоїтися, щоб ніхто не здогадався про її почуття. Але її зусилля не мали успіху. – Настя, що з тобою? – Запитали її друзі. – У якому сенсі? – У тебе неспокійний вигляд! – Все просто чудово! – Говори вже. Ми все бачимо! – Мій батько зраджує мою матір. Я дізналася про це щойно! Що буде далі? Вияснення відносин, сварки кожен день, розлучення, поділ майна? Повернувшись додому, Настя вирішила розповісти все своє матері. Але коли вона замкнулася у своїй кімнаті, її план змінився.

Вона вирішила зробити все, щоб помирити. Але хвилювання було настільки сильним, що вона знепритомніла. Коли вона прокинулася, поряд із нею були батьки. Настя почала відштовхувати свого батька, вигукуючи про те, що він зраджує мамі. Батьки переглянулись і всі зрозуміли. Дівчина, яку вона бачила зі своїм батьком, була його дочкою від першого шлюбу. Мама Насті навіть допомагала організовувати весілля, і гроші, які вони назбирали на машину Насті, пішли на ці цілі. Настя відчула полегшення від того, що її батьки не розлучалися і що в неї навіть є сестра, хоча вона ніколи не чула про неї.

Мені майже 60 років, я все життя прожив зі своїм першим коханням Ніною. Ми разом за 40 років стільки всього пройшли, були у нас і сварkи, і розлу чалися навіть, але обов’язково сходилися . Всі найкращі моменти життя у мене пройшли з Ніною, у нас народилося 3 дітей. Нині вже багато онуків. У нас величезна сім’я, всі щасливі та здорові. Я думав, що мені нічого в житті і не потрібно, все є… але це було, доки я не зустрів Катю. Їй тридцять років, і саме вона змусила мене знову відчути себе молодим.

Я навіть не пам’ятаю, як так сталося, що я так сильно полюбив цю жінку. Але в мене ні дня не минає, щоб я не згадував про неї. У кожній жінці я шукаю її обличчя, вона мене просто зачарувала , і без неї я не уявляю свого життя. Днями Катя сказала мені, що більше не хоче залишатися у ролі kоханки. Катя сказала, що настав час мені вибирати, з ким я хочу залишитися: з нею чи зі своєю сім’єю. Це для мене зараз найважче випробування у житті, жа хливий вибір. Я одного боку, я дуже люблю свою велику та дружну сім’ю.

Advertisements
Ні в кого з нас немає такої звички розлу чатися, ніхто і ніколи про це навіть не заїкався. Як би ми з Ніною не сва рилися, але завжди приходили до якогось компромісу. З такою людиною, як Ніна, не страшно в житті нічого, я знаю, як вона буде робити в різних ситуаціях, ми знаємо один одного найкраще. Але, з іншого боку, моя Катя. Вона подарувала мені нове життя, я так давно не відчував це. З нею я прибуваю у вічній ейфорії. Катя дарує мені цей настрій, але Ніна подарувала мені більше — Сім’ю.

Спочатку ми з чоловіком не хотіли жити у батьків одного з нас. У мене з батьками не завжди були добрі стосунки, в останні п’ять років тільки налагодилися, тому ми обмежуємося візитами до них на свята. У чоловіка з мамою не погані відносини, у мене зі свекрухою теж, але і з нею жити ми не хотіли. Поки була можливість, хотіли жити окремо. До свекрухи теж їхали в гості під час свят, але чоловік окремо теж їхав до мами. Але нещодавно у чоловіка почалися проблеми на роботі. Він звільнився і знайшов собі нову роботу, але зарплата там набагато нижча. Скоро чоловік сказав мені: – Якщо ми продовжимо знімати квартиру, у нас ніколи не буде нашою.

Я постараюся знайти собі високооплачувану роботу, але, якщо ні, доведеться витрачати наші накопичення, тому доцільно переїхати до мами. У мене зарплата договірна: я отримую стільки, скільки працюю. Але останнім часом я майже не заробляла. Тому добре розуміла, що іншого виходу у нас немає. Я не знаю, свекруха була рада, що ми переїжджаємо до неї, чи ні, адже чоловік поїхав поговорити з нею один, але свекруха в перший час не скаржилася. Це також залежало від нас, адже ми з чоловіком намагалися бути дуже хорошими мешканцями. Ми не залишали брудний посуд на кухонному столі, прибирали за собою, не заважали під ногами, купували продукти.

Advertisements
І тому я дуже здивувалася, коли свекруха заявила, що ми її об’єдаємо, вона не буде нас годувати, тому вимагає, щоб ми розділили полиці холодильника. Незважаючи на те, що найчастіше саме ми купували продукти, ми не стали сперечатися зі свекрухою. Розділили полиці і стали харчуватися окремо. Скоро я стала помічати, що наші з чоловіком продукти пропадають. То ковбаса і сир підозріло швидко закінчуються, то йогурт або овочі зникають. Було очевидно, що бере продукти свекруха, але я не стала піднімати цю тему. Ну, бере жінка, що тут такого? Але навіщо тоді потрібно було влаштовувати цирк? Одного разу ми з чоловіком, повернувшись зі свята, де мали залишитися до наступного дня, застали свекруху.

Вона готувала собі бутерброд нашими продуктами. Вона вибрала собі стратегію жертви, почала бідкатися, що у неї маленька пенсія, їй не вистачає на продукти, а ми жерем і не ділимося з нею. Ми невдячні, адже вона впустила нас у свій дім, а ми з нею так поступаємо… Чоловік нагадав їй, що це була її ідея поділити полиці холодильника. Але вона не слухала його, нагримала, наплакалася і пішла до себе в кімнату. Вона два дня не спілкувалася з нами і демонстративно харчувалася порожніми макаронами. Чоловік запропонував їй знову харчуватися разом, але вона заявила, що їй від нас подачки не потрібні.Спочатку ми з чоловіком не хотіли жити у батьків одного з нас. У мене з батьками не завжди були добрі стосунки, в останні п’ять років тільки налагодилися, тому ми обмежуємося візитами до них на свята. У чоловіка з мамою не погані відносини, у мене зі свекрухою теж, але і з нею жити ми не хотіли. Поки була можливість, хотіли жити окремо. До свекрухи теж їхали в гості під час свят, але чоловік окремо теж їхав до мами. Але нещодавно у чоловіка почалися проблеми на роботі. Він звільнився і знайшов собі нову роботу, але зарплата там набагато нижча. Скоро чоловік сказав мені: – Якщо ми продовжимо знімати квартиру, у нас ніколи не буде нашою.

Я постараюся знайти собі високооплачувану роботу, але, якщо ні, доведеться витрачати наші накопичення, тому доцільно переїхати до мами. У мене зарплата договірна: я отримую стільки, скільки працюю. Але останнім часом я майже не заробляла. Тому добре розуміла, що іншого виходу у нас немає. Я не знаю, свекруха була рада, що ми переїжджаємо до неї, чи ні, адже чоловік поїхав поговорити з нею один, але свекруха в перший час не скаржилася. Це також залежало від нас, адже ми з чоловіком намагалися бути дуже хорошими мешканцями. Ми не залишали брудний посуд на кухонному столі, прибирали за собою, не заважали під ногами, купували продукти.

Advertisements
І тому я дуже здивувалася, коли свекруха заявила, що ми її об’єдаємо, вона не буде нас годувати, тому вимагає, щоб ми розділили полиці холодильника. Незважаючи на те, що найчастіше саме ми купували продукти, ми не стали сперечатися зі свекрухою. Розділили полиці і стали харчуватися окремо. Скоро я стала помічати, що наші з чоловіком продукти пропадають. То ковбаса і сир підозріло швидко закінчуються, то йогурт або овочі зникають. Було очевидно, що бере продукти свекруха, але я не стала піднімати цю тему. Ну, бере жінка, що тут такого? Але навіщо тоді потрібно було влаштовувати цирк? Одного разу ми з чоловіком, повернувшись зі свята, де мали залишитися до наступного дня, застали свекруху.

Вона готувала собі бутерброд нашими продуктами. Вона вибрала собі стратегію жертви, почала бідкатися, що у неї маленька пенсія, їй не вистачає на продукти, а ми жерем і не ділимося з нею. Ми невдячні, адже вона впустила нас у свій дім, а ми з нею так поступаємо… Чоловік нагадав їй, що це була її ідея поділити полиці холодильника. Але вона не слухала його, нагримала, наплакалася і пішла до себе в кімнату. Вона два дня не спілкувалася з нами і демонстративно харчувалася порожніми макаронами. Чоловік запропонував їй знову харчуватися разом, але вона заявила, що їй від нас подачки не потрібні.

Найгірше це, коли тебе підозрюють у зраді без причини. Дякувати Богу, мій чоловік адекватний і таких звичок у нього немає. Ми із Сергієм познайомилися 17 років тому. Ми зустрічалися 2 роки, а потім вирішили узаконити стосунkи. Ми не особливо затягували з дитиною, тож через рік у нас наро дилася донька. Ми були молодою сім’єю, одну дитину нам цілком вистачало, другої не планували. У нас у стосунках завжди була гармонія, тому я вважаю себе щасливою дружиною та доброю мамою. Нині, нашій доньці, Каті, 14 років. Коли Каті виповнилося 3 роки, ми стали думати вже про другу дитину.

Через кілька місяців я заваrітніла; ми сподівалися, що буде син, і коли наші сподівання справдилися, то ми були щасливі. – У мене народиться спадкоємець. Боже, як же я чекаю на тебе, мій синочок.- постійно твердив чоловік. Як після таких слів не почуватися щасливою? Під час ваrітності, як і вперше, він не дозволяв мені нічого робити. Я тільки готувала і доглядала себе, а все інше робив Сергій. Наблизилися дні сутичок, і тоді чоловік відвіз мене до ліkарні. Були важкі пологи, сутички тривали довго, але головне, що наро дився здоровенький синочок. Коли я побачила його вперше, мої емоції змішалися. Я була щаслива, але в той же час виникла тривога, тому що у сина було руде волосся.

Advertisements
У чоловіка русяві, а в мене – каштанові. Я думала, що Сергійко запідозрить мене в зраді і вимагатиме тест на батьківство. Одним словом, дуже боялася зустрічі батька та сина. -Слухай, любий, там наш малюк, але перед тим, як ти щось скажеш, я хочу пояснити тобі все. З малюком все нормально, та тільки волосся у нього руде – з тривогою говорила я. – О Боже, він успадкував їх від моєї тітоньки. Як вони йому йдуть – радісно сказав Сергій, розглядаючи дитину. Я зітхнула з полегшенням і заспокоїлася. Сергій почав сміятися з того, що я злякалася, і сказав, що він ні на секунду не запідозрив би мене в зра ді. В черговий раз розумію, що у виборі чоловіка анітрохи не помилилася.