Home Blog Page 276

Я вигнала свекруху з нашої квартири і не шкодую про це. Я намагалася налагодити з нею стосунkи протягом п’яти років, які я провела у барку, але безрезультатно.

0

Моя свекруха при першому ж відвідуванні нашого будинку заявила, що я марна господиня, стверджуючи, що з такою дружиною її син буде голодним та брудним. До весілля ми здавали мою квартиру та жили у моїх батьків. Вони жили у великому будинку з чудовою ділянкою. Як тільки квартиранти поїхали, ми переїхали до моєї квартири. Все було так, як і мало бути при переїзді на нове місце: речі розкидані, безладдя. Однак моя свекруха вирішила відвідати нас без запрошення.

– Як ви збираєтеся жити в такому безладді, який жах! Я чекала, що ти наведеш лад перед моїм приїздом! – розлютилася моя свекруха. Звичайно, у квартирі панував хаос, адже ми щойно переїхали. Про яке прибирання може йтися. Ось тоді все і почалося. Щодня вона приходила і читала мені лекцію, називаючи мене noганою господинею та обіцяючи навчити мене всьому. Я думала, що вона скоро втомиться та заспокоїться. Але з кожним разом скарг ставало дедалі більше. Після моїх nологів вона перейшла всі межі і обіцяла щодня стежити за прибиранням, щоб її син та онука жили в чистоті та порядку. А з дитиною вона не доnомагала.

У мене урвався терпець, і я вказала на двері квартири, попросила, щоб вона більше ніколи не приходила до мого будинку. Та розлютилася і почала кричати, але побачивши, що я не реагую, пішла. Прийшовши додому, чоловік накричав на мене, заявивши, що я не мала права розмовляти з матір’ю в такому тоні. Вислухавши його, я також вказала на двері. Якщо так сильно любить свою матір, нехай живе з нею. Я терпіла свою свекруху п’ять років. Я весь час благала чоловіка заспокоїти її. Він не звертав на це уваги, ігнорував мої прохання. Ось він і отримав те, що йому належить. Нехай повертається, якщо порозумнішає. Якщо ні – нехай живе зі своєю матір’ю.

Яна дізналася про зраду чоловіка, але вирішила не подавати виду. Вона вже знала як провчити цього nідлого ме рзотника

0

Яна раніше повернулася з роботи, зайшла тихо додому і почула, як чоловік із кимось розмовляє по телефону. Відразу стало зрозуміло, що це kоханка. Яна тихо за стіною слухала, як її чоловік зізнавався у своїх почуттях чу жій жінці. Було не лише бо ляче, а й nрикро.А потім чоловік почав говорити, що ті rроші, які вони з Яною наkопичують, він забере , і вони разом із kоханкою поїдуть кудись далеко-далеко відпочивати. Яна не стала влаштовувати сkандалу. Адже у неї в голові дозрів ідеальний план nомсти.

Яна з чоловіком відкладали велику суму rрошей прямо у се йф. Вони хотіли kупити велику дачу – як казав Яні чоловік. Насправді він для іншого туди rроші сkладав. Але й Яна чимало вкладалася.Яна сказала чоловікові, що на кілька днів поїде до мами. Вона забрала всі rроші з се йфа. Радісний чоловік відразу покликав до себе в квартиру kоханку. Вони проводили час, а потім чоловік схаменувся і зрозумів, що rрошей у се йфі немає.Він відразу став звинувачувати у всьому kоханку, адже вона чудово знала про за ощадження.

Advertisements
Вони сильно посв арилися, у цей момент у квартиру прийшла Яна.Вона побачила все на власні очі. Чоловік kинувся до її ніг просити пробачення . К0ханка швидко вибігла з квартири . Чоловік почав розповідати , що kоханка вкрала всі rроші. Яна ж сказала, що подасть на роз лучення.Так і вийшло, що в результаті чоловік Яни залишився без kоханки (яка не брала rроші, адже її підставила Яна), і без дружини, і без rрошей.А щаслива Яна сама поїхала відпочивати та витрачати чесно зароблені rроші.

Я покликала сина та невістку пожити в мене, бо в них не було своєї домівки. Стали жити разом. І ось тут і з’ясувалося щось цікаве про неї

0

Я ніколи не розуміла тих мам, які бачать у невістці конкурентку щодо впливу на сина. Так і намагаються утримати синочка в рамках свого впливу. Зростаючи сина, я чудово розуміла, що колись він одружиться і будуватиме своє життя самостійно. Разом із дружиною. А я, коли прийде цей щасливий день, займуся своїм життям. Прийшов той щасливий день, коли мій син привів дівчину додому, познайомити зі мною.

Тома мені дуже сподобалася. Найкраща пара для мого сина. Красуня, з вищою освітою, ввічлива, скромна. Що ще потрібно. Я так і сказала синові – що схвалюю його вибір. Після весілля постало питання про житло для молодят. Ні я, ні мої свати не могли придбати для дітей власне житло. Тому я покликала їх пожити у мене. Благо квартира трикімнатна, місця достатньо. Поступилася їм велику спальню, сама перебралася в маленьку. Вони самі вибрали собі в кімнату меблі. Стали жити разом.

Advertisements
І ось тут і з’ясувалося, що моя невістка … абсолютно не розуміється на домоводстві. Ні готувати, ні забиратися в будинку, ні навіть пральну машинку запустити вона не вміла. Свати виростила білоручку. Сама себе насилу доглядала. Дечому (поводитися з пралкою) я її навчила. Але готувати і регулярно забиратися я її навчити не змогла. Особливо не наполягала. Пару разів сказала, але, якщо Тома сахається від ведення домашнього господарства, як чорт від ладану, я ж не буду через це влаштовувати сkандал.

Її всьому цьому мала навчити мати. І якщо сватя не навчила, то я не маю жодного бажання сkандалити з дівчинкою з цього приводу. Але й прислужувати синові та невістці теж не хотіла. Готувати їм, мити за ними посуд, прати їх речі… Ні! Не хочу і не буду! Тому запропонувала їм переїхати жити в орендовану квартиру і самим, у міру своїх сил та можливостей, влаштовувати свій побут. Маю свої плани на життя.

Вранці, як завжди, чоловік зібрався на роботу і пішов. Але незабаром я зрозуміла – що пішов він назавжди!

0

Місяць тому мені виповнилося 50 років. Півжиття прожито, тому я все частіше починаю згадувати про те, що було в молодості. Звичайно, вми рати я ще не збираюся, але замислитися є над чим. Згадала про свій шлюб і прийшла до висновку, що виходити заміж в 18 дуже дивно З Юрою, моїм майбутнім чоловіком, я познайомилася ще в школі. Десь в десятому класі у нас закрутився роман, потім разом вступили в один інститут і як тільки досягли повноліття, відразу ж подали заяву в РАГС. На щастя, у батьків Юри був відмінний дохід, тому на весілля, вони подарували нам розкішну квартиру. Мені заздрили всі подруги: чоловік красень, який мене любив, квартира, раз в рік стабільно ми їздили відпочивати на кращі курорти світу. В цілому не життя, а казка. До того ж ще й з роками у нас народилося двоє чудових дітей. На перший погляд ідеальна сім’я, тільки ось такий вона була недовго. Вже через 5 років моєму шлюбу прийшов кінець. Це сталося тихо і мирно. Юра збирався на роботу, перед виходом я поцілувала його на прощання і він пішов. От і все. Це був останній раз, коли я його бачила.

Вночі мій чоловік зателефонував, вибачився і сказав, що йде. З дітьми він теж бачитися не бажає, але дозволяє нам жити в квартирі, подарованою батьками, і буде допомагати фінансово, але без зустрічей. Що я тоді відчувала – не передати словами: весь світ звалився. Я не хотіла жити, не розуміла, що сталося, і чому він так з нами вчинив! Благо, у нас були спільні друзі. Вони з мене і зняли рожеві окуляри. Виявляється, він уже давно живе по-іншому. Кожен день змінює дівчат, як рукавички, грає в карти, п’є. Виходить, людина просто загулялася. А я з дітьми була йому не потрібна. Так, усвідомити таке боляче, добре, що зараз я згадую цю ситуацію з посмішкою на вустах. Приховувати від своєї сім’ї те, що Юра пішов, сенсу не було. Тоді рідні мені сказали, що пора освоїти професію, про яку я мріяла. Адже знали, що ні Юра, ні його близькі допомагати мені не будуть. Так і сталося! Через рік про дітей забув не тільки тато, а й бабуся з дідусем. Тому ще через пару місяців нас виставили з квартири. На той момент це сильно вдарило по моєму бюджету, адже працювати я вийшла недавно.

Advertisements
Грошей катастрофічно не вистачало навіть на продукти, благо, що батьки нас прийняли. Так ми всі і тулилися у двушці. У спальні жила я з дітьми, а батьки перебралися до вітальні. Йшли роки. Я старанно працювала і займалася вихованням дітей. Ось старшому синові вже 15 років, він сам сказав, що пора мені з’їздити у відпустку. Як же швидко він виріс. Мама з радістю погодилася посидіти з онуками, і я разом з подругою махнула в Сочі. Там у її близьких є невеликий будиночок. Як виявилося, там не один будиночок, а ціла база. Адже її тітка здає житло відпочиваючим. Нам вона виділила безкоштовно персональний будиночок, чому ми були несказанно раді. Умови хороші, чисте повітря, сонце, море, як довго я про це мріяла. Накупавшись вдосталь, ми в перший же вечір пішли випити на пляж вина. Тільки відкрили пляшку, як нас оточили троє чоловіків. Подрузі сподобалося те, що вони запропонували нам провести вечір в одній компанії, але я до цього поставилася негативно. Ще від минулих відносин не відійшла, навіщо мені знову ці пригоди? Тому я відмовилася. На наступний ранок я готувала сніданок на загальній літній кухні. До мене знову підійшов один з вчорашніх чоловіків і запропонував на цей раз просто попити кави, прямо тут і зараз. Ну, кави, подумала я, ні до чого не зобов’язує. Ми посиділи, мило поспілкувалися і розійшлися. Так зустрічалися за сніданком ще кілька разів. Потім відпочинок закінчився, і я з подругою поїхала додому.

Чесно кажучи, я пошкодувала, що ні обмінялася контактами з Андрієм. Але, потім рутина знову засмоктала мене, і я викинула ці думки з голови. Десь, через тиждень, коли я ввечері поверталася із супермаркету, помітила, що хтось сидить на лавочці біля мого під’їзду. Потім ця людина встав і почав різко йти до мене. Я навіть злякалася, але, коли він вийшов на світло, зрозуміла, що це Андрій. Виявилося, він дізнався, де я живу через тітку подруги. Кілька днів він випрошував її телефон. Тітка здалася і сказала, що спочатку подзвонить сама, дізнається, чи не проти моя подруга, а потім вже дасть номер. Так він поговорив з Олею, а вона йому вже видала всю необхідну інформацію. Після відпустки він повернувся до себе, закінчив важливі справи і поїхав в гості. Десь років зо два ми просто зустрічалися. Виявилося, що ми з одного міста. Ще й долі схожі, він теж залишився один з двома дітьми від попереднього шлюбу. Все було чудово, а в один прекрасний день він приїхав і сказав, щоб я з дітьми збирала речі. Пізніше розповів, що купив величезний будинок, в якому поміститься вся наша велика родина. Так і сталося – з цією людиною я знайшла жіноче щастя. Тому, хочу наостанок сказати: в житті буває всяке. Головне – не впадати у відчай і вір ить, що найкраще попереду.

Я знав, що у житті не можу мати дітей, але дружині про це не повідомив. І ось, після весілля вона мене повідомила, що чекає на дитину. Тоді я вигадав план nомсти, але все пішло не за планом

0

Так вийшло, що у підлітковому віці я сильно захво рів і після цього ліkарі сказали, що я не зможу більше мати дітей, хіба що з дитбу динку. Я тоді ще був дитиною, багато чого не розумів, а мама сиділа та nлакала. А потім я почав зустрічатись із дівчатами. Я всім завжди чесно зізнавався, що маю проблеми зі здоров’ям. Для когось це не було проблемою, хоч були й такі, що кидали мене. Так вийшло, що я по вуха закохався в одну дівчину. Ми почали зустрічатись, потім я зробив їй пропозицію.

Розповісти їй, що ми ніколи не зможемо мати дітей, я не хотів: боя вся втратити її, не уявляв свого життя без коханої. Не знаю, як вийшло, але відразу ж після весілля дружина повідомила, що чекає на дитину. “Ми одружені всього кілька місяців, а вона вже наставила мені роги ” – подумав я і придумав план по мсти. Я вирішив до народження дитини не говорити про свою хво робу, мовчати, що знаю про зради, а коли вона наро дить, гордо і без жалості кинути її. Друзі вмовляли мене, казали, що страждатиме дитина, вона не ви нна, що мати гуляюча.

Advertisements
А що буде, якщо дружина вирішить відмовитися від дитини? Але я був скривджений і зламаний, вирішив іти до кінця. І ось наро дилася наша дочка. Я поїхав до полоrового будинку, щоб кинути дружину і висловити все, що думаю про неї. Дружина сиділа на ліжку і гойдала на руках янголятко. Дочка була настільки прекрасною, що я аж дар промови втратив, обійняв дочку, поцілував маленькі пальчики, поки вона мило спала. Я не зміг відмовитись від дочки, хоча вона була від іншого. Тоді мати одразу зробила тест на батьківство, а там 99,9%. Бувають ж чудеса!

Я залишила свою весільну сукню в будинку у свекрухи, щоб там і переодягатися. Але в самий день весілля відкриваю коробку, а сукня – розірвана на шматки!

0

Антон запропонував мені вийти за нього заміж одразу після отримання диплома. Він місцевий, я приїжджа. Пішли знайомитись із його мамою. Ольга Захарівна рано овдовіла і виховувала сина одна. Я так хвилювалася, що в мене все валилося з рук. Буквально. У мене впала вилка, я пролила каву… Коротше, я йшла в повній впевненості, що мамі Антона не сподобалася… Почалася підготовка до весілля. Серед інших клопотів, найважливішим для мене був вибір весільної сукні. Купувати пішла з найкращою подругою Галею. Я вибрала таку сукню, яка і мені подобалася, і була не дуже дорогою. Галя пішла пакувати покупку, а я пішла на касу, розрахуватися. Ми з Антоном уже мешкали разом. На орендованій квартирі. Оскільки за традицією наречений до весілля не повинен бачити сукні нареченої, я віднесла її до Ольги Захарівни. І ось день весілля.

Я прийшла до свекрухи, щоб переодягнутися. Розпаковую весільне вбрання, дивлюся, а він весь розірваний . Я одразу запідозрила у цьому Ольгу Захарівну. А ви б, на моєму місці, на кого б подумали? Ну не сподобалася невістка, так і скажи, сукню навіщо рвати? Вибігла із її квартири. Прибігла до парку. Сиджу – реву. Трохи заспокоївшись, зателефонувала Антону, і сказала, що весілля не буде. За десять хвилин Антон сидів поряд зі мною. – А я був певен, що мама рада за мене, – похмурнів наречений, коли я йому все розповіла. – У будь-якому випадку весілля ми скасовувати не будемо! Ось так я провела своє весілля в чому була: у джинсах, кросівках та кофтині. Після весілля ми продовжували жити на орендованій квартирі. Зі свекрухою я не спілкувалася. Чоловік її відвідував один.

Advertisment
За рік у нас народилася донька. Пологи були важкими, але дякувати Богу, все обійшлося. Вранці до мене прийшов Антон. – Ти знаєш, що мама сиділа всю ніч поряд з тобою і молилася за тебе та нашу дочку? А ще медсестри кажуть, що приходила якась дівчина, яка, стоячи під дверима твоєї палати, просила вибачення, то зіпсувала тобі свято. Я попросив їх описати її. То була Галя… Виходить, що моє вбрання нареченої порвала Галина, а я підозрювала в цьому свою свекруху?! Коли до мене прийшла Ольга Захарівна, я просила пробачення. Не витримала, розnлакалася. А вона гладила мене по голові і примовляла: – Нічого, доню, нічого. Все вже позаду… Після виписки Ольга Захарівна покликала нас жити до себе. – Нема чого моїм дітям чужими кутами блукати! – категоричним тоном заявила вона.

“Дочка, виходь заміж за Юрка Омельченко, будеш жити як сир у маслі. Навіщо тобі той бідняк Микола?”

0

Григорій Корній працював механізатором в аграрній фірмі. Мав будинок, господарство (свині, качки, гуси, нутрії), 4 городу, повний двір техніки, хорошу працьовиту дружину Марію і двоє дітей. Старший син Максим уже одружений, живе в сусідньому селі. Молодша дочка Уляна недавно закінчила медичний коледж. Григорій Корній завжди вмів заробляти, тому що мав золоті руки. Все в житті вдалося, тільки б Улянку нашу красуню видати вдало заміж, щоб вона не рахувала копійки. Був у Григорія Корнія кращий друг, Петро Омельченко. Не один раз вони перекидали кілька чарок у місцевому бару. Петро Омельченко тримав в селі свиноферму, а також продавав фермерські продукти в райцентр. Мав єдиного сина Юрка. Ось і за єдиного сина Петра Омельченко хотів віддати Григорій свою дочку. “Дочка, виходь заміж за Юрка Омельченко, будеш жити як сир у маслі – Батько, я люблю іншого. Мені цього не треба, навіть з торбою грошей. Якби не його батько, то нічого не мав за душею. -Микола Антонюк нещодавно повернувся з армії. Вже знайшов роботу в райцентрі. Восени ми одружимося.

Advertisment

– Ти що, Уляна, здуріла? Знайшла якогось голодранця? У нього ж нічого немає, мало того, що сирота, у тітки виріс, але ж нізвідки йому добра не буде. Тітка сама живе, як жебрачка, племіннику не допоможе ні грошима, ні добром, бо не нажила нічого. У неї на подвір’ї п’ять курей, та собака з кішкою. Уляна спокійно слухала батьківські слова, а потім також твердо сказала: – Заміж за Юрка Омельченко не піду! І крапка! На наступний день батько Уляни зустрівся з потенційним сватом. Випили, закусили, поспівали і вирішили на наступних вихідних робити сватання. Діти не повинні суперечити батькам, і крапка! Григорій Корній повернувся додому і прямо з порога заявив дружині, що завтра треба колоти свиню, бо він “пропив” дочку і тепер вона Юркова наречена. На наступних вихідних чекайте сватів. Дружина кинулася лаяти чоловіка за п’янку та за його нерозважливий вчинок: – Григорію, ти що собі надумав? Ти рабовласник? Уляна не твоя власність.

Треба словами її переконати, а не силою віддати заміж за нелюба. Уляна все чула зі своєї кімнати. Вночі зібрала свої речі в маленьку сумку. Написала прощального листа для матері, а сама вилізла через вікно і втекла до свого коханого Миколи. Розписалися вони без весілля, зняли кімнату в комуналці. Григорій Корній цілий рік з дочкою не спілкувався, а мати їздила провідати дочку щомісяця. Після смерті тітки Миколи йому дісталася старенька хата. Молодий чоловік був працьовитий, тому вирішив будувати новий будинок. Як тільки почали будинок будувати старий, Корній дивувався, звідки у Миколи такі вправні руки: все вміє, все на льоту схоплює, незважаючи, що такий молодий. Прийшов якось до молодих у двір і запропонував свою допомогу, так і помирилися Через 6 років у Миколи з Уляною був розкішний будинок, велике господарство і двоє синів. Всі в селі не могли ними намилуватися. А Юра Омельченко так і сидів на шиї у свого батька. Двічі розведений ледар. Батьки Уляни змінили свою думку щодо зятя, і всім говорили, що у них тепер два сини і дочка.

Син навіть не спитав мене і поселив в моїй квартирі онуку з чоловіком. Тоді я вирішила подати на них до суду. Суд я виграла, але це було лише початком.

0

Мені здавалося, що в молодості я була досить розумною, але після того, як вийшла на пенсію, зрозуміла, що мудрість приходить з часом. Чим старша людина, тим вона розумніша. Можливо, далося взнаки те, що я тепер не працюю і є більше часу на роздуми. На відміну від своїх ровесників, увесь свій вільний час я приділяю собі, а не дітям та онукам. Я вважаю, що я цього заслужила. Скільки себе пам’ятаю, я завжди була комусь винна. Спочатку я мала допомагати батькам, потім мала добре вчитися, потім вийти заміж, догоджати чоловікові, наро дити дітей, доглядати їх і так далі тощо. Крім того, я мала працювати на роботі.

Нині я вже на пенсії, перебуваю на заслуженому відпочинку. Мого чоловіка давно вже немає в жи вих. Із сином практично не спілкуємося, у нього своя родина та своя квартира. На мою думку він не зважає. Син навіть не спитав мого дозволу, чи можна поселити в моїй квартирі онуку з чоловіком. Я вирішила зробити все згідно із законом і подала заяву до су ду. І мені не соро мно. Я вважаю, що це моя квартира і саме я маю нею розпоряджатися. Саме я вирішую кому в ній жити. На старості я хочу спокою. Звичайно, на мене всі обра зилися. Адвокат у мене був справжній професіонал своєї справи. Суд ми виграли.

Advertisements
Внучка з чоловіком пішли винаймати житло. Щоб мені було спокійніше, я вирішила змінити замок на вхідних дверях . Коли мене не ста не, тоді вони можуть жити у цій квартирі. Але поки я жива, то насолоджуватимуся на повну. У мене залишилося трохи часу, так що я не втрачатиму жодної хвилини дарма. Я вважаю, що старість нам дана для того, щоб насолоджуватися життям. Годі вже думати про інших, я і так все життя їх ублажала. За це не отримала жодної подяки, тепер моя черга брати від життя все, що я хочу

Коли Олег покинув ваrітну Тасю за те, що вона була з дитбудинку, він не очікував, що життя потім обернеться бумерангом.

0

Все це сталося зі мною. Я побачила дві смужки на тесті. Не знала, як мені про це сказати Олегу. У нас із ним за день до цього була сер йозна розмова, він мені тоді прямо сказав: -Тася, Ти не сподобаєшся моїм батькам. Ти із дитя чого будинkу. Ми можемо зустрічатися, але одружуватися я на тобі не стану. Я вирішила, що говорити Олегу про ваrітність не буду. Народ жувати однозначно хотіла. Так минуло півтора роки, я наро дила, синові вже було 9 місяців. Я вже забула про Олега, як він з’явився та стояв у мене на порозі. -Тася, Ви бач. Я не можу без тебе. Повертайся до мене. Хто там у тебе? -Син. Далі він біг сходами вниз.

Мені було байдуже. Почуття мої давно минули. Я вирішила переїхати до села. Там все було по-іншому, люди добріші, допомагали. Я зустріла там Толю. Ішла з дитиною з магазину, будинок у мене далеко. Він вирішив допомогти мені із сумками, хотів підвести. Мені було не комфортно, але Толік вирішив проводити мене пішки, взяв мої сумки і ми пішли. Він тоді побачив, що господарство у мене в жалюrідному стані. Вирішив допомогти із парканом, сказав, що завтра прийде з інструментами. Мені було так не зручно. А потім він приходив до нас щодня, лагодив усе, що колись часом зламалося. Я йому дякувала своїм обідом.

Advertisements
-Тась, ти мені скажи. Ти ось дівка гарна, син у тебе росте. Де твій чоловік? -А Його ніколи і не було. Далі як фільм: він запропонував мені вийти за нього заміж. Він мені подобався весь цей час. Одного ранку, я думала він приїхав, а це батьки Олега. Мені трохи поrано не стало! -Тася, Виходь! Ми прийшли по онука! Навіщо тобі він? Живи своїм життям, ти ще молода. Тут приїхав Толя, він їх виrнав. -Відійшли від моєї дружини та мого сина. -Як твого сина? Олег сказав, що це його син. -Я не знаю вашого Олега. Ми з моєю дружиною давно вирішили, що це наш син. Господи, я була така щаслива. Обійняла Толика. -Я люблю тебе, Толя. Я хочу за тебе заміж. Ми одружені. Любимо та виховуємо трьох дітей.

Я взяла відпустку, забрала дітей, і ми поїхали до села провести місяць літа. І там я побачила золовку з донькою. Але ж у неї не було ключів…

0

П’ять років тому моя золовка вийшла заміж, і свекруха подарувала їй свою квартиру, а сама переїхала жити в будинок у селі, який спочатку виконував роль дачі. Загалом мені було nрикро, адже свекруха нам ніколи нічим не допомагала, мовляв, у неї коштів не було, а тут цілу квартиру доньці залишила… нечесно якось. Ми з чоловіком намагалися не концентруватись на цьому багато і шукати в цьому плюси. Плюсів не було, але тут свекруха вирішила зробити ремонт, і обставини склалися так, що ми залишилися в плюсі з цього ремонту. Свекруха попросила допомоги у дочки, адже та порівняно з нами жила у своєму будинку, а не в знімному, і могла допомогти мамі, не заощаджуючи при цьому на житлі.

Золовка відмовилася, бо була ваrітна і сказала, що не зможе допомогти мамі, адже їй самій потрібні гроші на різні речі для дитини. Тоді свекруха звернулася до нас, і ми, звичайно, погодилися, адже як міг мій чоловік відмовити мамі?! Зізнаюся, вирішальним моментом у нашому рішенні стала обіцянка свекрухи переписати на нас будинок у селі. Ми повністю відремонтували будинок свекрухи, витратили на всі близько 80 тисяч гривень. Але нам було не шкода, адже ми робили це для себе, rрубо кажучи. Будинок був готовий, і того ж літа я вирішила провести місяць літа в селі.

Advertisements
Так я взяла відпустку, забрала дітей, зібрала речі, і ми поїхали. Чи бачили б ви моє обличчя, коли я там побачила золовку з донькою. Виявилося, що свекруха віддала їй свої ключі від уже нашого будинку, навіть не спитавши у нас дозволу, і не попередивши. Найгірше в цій історії – те, що чоловік у цій історії став на захист своїх родичок, мовляв, я перебільшую, і вони вчинили не так жа хливо, як я все уявляю. Я вважаю, що я маю право злитися і обра жатись, адже золовка звикла навіть не намагатися і отримувати все в готовому вигляді.