NEWS 2SWEET

Сашко вирішив одружитися зі Свєтой. Дівчина була із багатодітної родини, працювала медсестрою у поліклініці. У вільний час вона сиділа з бабусями. Зарплата була невелика, тому одягалася Світлана дуже скромно. Сашко ж був із забезпеченої родини. Його дід був генералом, батько побудував свій бізнес, і Сашко мав свою справу. Всі родичі відмовляли Сашка одружитися зі Свєтой: -Та вона забере всі твої гроші, ось побачиш. Подасть на розлучення і половину відсудить, – твердили Сашини сестри. -Вона багатого життя не знала, як зрозуміє, що грошей купа-працювати перестане. Буде в тебе щодня все більше й більше просити. А якщо дитина з’явиться від цієї замарашки? – обурювалися батьки. І лише бабуся казала, що Світлана з чистою душею. Що дівчина вона добра і всієї родини ще в неї повчитися треба. Сашко одружився. Дивно, але працювати Світлана не перестала і гроші у Сашка не просила.

-А чому вона все ще ходить у такому ганебному одязі? Це ж ганчірки. Вона що зовсім нічого в моді не розуміє? – питали сестри -Їй просто так зручно, — відповів Сашко. Через якийсь час бабуся захворіла. Їй потрібна була доглядальниця і Світлана вирішила допомогти. -Я ж медсестра як-не-як, тим більше я часто сиділа з бабусями, — зголосилася Світлана. -Це вона так спеціально, щоб ближче до бабусиної спадщини бути. Ось хитра, — шепотілися сестри. Бабуся швидко пішла на виправлення і ще ближче потоваришувала зі Свєтою. Вона була для неї промінцем доброти та щастя в усьому домі. Ніхто з рідних не приділяв стільки часу та уваги їй, як Світлана. Але Сашка почало набридати просте сімейне життя: -Сумно мені, краще б нічого і не починалося, — сказав Сашко -Ну і дурень ти, таку чисту та щиру дівчину ти більше не зустрінеш, — говорила бабуся. Сашко таки розлучився зі Свєтою.

І на подив усім, Світлана не вимагала від Сашка ні копійки. Вона поїхала до іншого міста. Через якийсь час мама Сашка захворіла. І сестри тут же згадали про Світлану. Вона так швидко поставила бабусю на ноги, так і мамі допоможе. -Світочка, мила, ми ж пам’ятаємо яка ти добра душа. Допоможи, будь ласка, тут мама захворіла, – почали сестри -Я, на жаль, не зможу. Вже одружилася і живу в іншому місті. На 9-му місяці вагітності. Так що удачі вам у пошуках гарної доглядальниці. Тільки можу порадити одне-більше часу проводьте з мамою, може це їй допоможе, — відповіла Світлана і відключила телефон. -Ну я ж говорю, що вона підозріла, — продовжила сестра. -Нічого ви не зрозуміли, – сказала бабуся. А Сашко одружився з ошуканкою, яка через місяць обікрала хлопця і поїхала в іншу країну. І ніхто її не міг знайти. Так Сашко ще довго шкодував, що прогав Свєту.

Анна вийшла заміж і через рік у них народився малюк, вони жили непогано, а потім чоловік зібрав речі і сказав:- Наша помилка в тому, що ми зустрілися занадто рано, прости, але я зустрів жінку, я хочу з нею прожити все життя!
Він пішов, не залишивши нічого, крім зйомної квартири; залишалося два тижні до оплати. Малюкові на той момент виповнилося три, але хто дасть місце в садку, вони не з цього міста, тут своїм не вистачає, та й прописки у них немає. Анна не стала розкисати, вона пішла роздавати листівки, та й синові корисно повітрям дихати; так пройшло два тижні, господиня квартири сказала, що завтра крайній термін і потрібно платити; Анна не змогла. Господиня їх вигнала і поскаржилася до органів опіки, у Анни забрали сина, вона шепотіла йому наостанок:- Прости синку, я тебе дуже сильно люблю, я обов’язково заберу тебе, не переживай: мама тебе не кине!

Анна ночувала на вулиці, відкладаючи кожну копійку; вона їла раз в два дні, так і змогла назбирати грошей на квиток, але вирішила купити телефон і подзвонити батькам (здивувавшись самій собі, чому ця думка не прийшла їй в голову раніше); батько вилетів в цей же день; Анна стояла у аеропорту і чекала його; коли батько побачив Анну, він був вражений: худа, сіра, одяг брудний.Папа зняв номер в готелі, але Анну не хотіли пускати; батько запевнив, що все нормально, провів дочку. Він відправив її у ванну, сам замовив вечерю.Анна вийшла з душу, відразу накинулася на їжу; батько дивився на неї, а з очей котилися сльози, а мозок видавав картинки з її дитинства.

Ось він вперше її побачив, він так мріяв про доньку, а ось Анюта зробила перший крок, перше слово – Тато. Анютка перетворилася з незграбної дитини в біляву дівчинку, потім садок, школа, а ось і випускний; його красуня дочка, білява красуня, інститут і цей пройдисвіт. – Анна, або він або сім’я, якщо ти з ним поїдеш, можеш забути нас!Анюта грюкає дверима. А через чотири роки дзвінок:-Папа, допоможи мені! А зараз його улюблена дівчинка сидить вся худа і уминає їжу, як ніби ні разу в житті не їла. Анюта розповіла все татові, батько кинувся в дитячий будинок, потім вилетів назад, а повернувшись з усіма необхідними папірцями, забрав онука.Анюта з сином поїхали разом з татом додому.Але тато ще неодноразово літав в нещасливе місто, а у сина Анюти незрозумілим чином з’явилася квартира. Анюта думала, що це тато купив, а це відкупився колишній; тато його сильно налякав і той був згоден на все.

Чоловік хотів викрасти хлопчика, але не зміг. Він впав у ступор, коли малюк сказав йому ці три слова!Ми живемо в непростий час, коли за дітьми потрібно стежити в обидва ока. Але робота, сімейні справи і все таке інше часто змушують нас залишати своїх діток одних або ж під наглядом родичів, друзів і знайомих.

Зараз ми розповімо вам про трюк однієї обережною мами, яка змогла винахідливо вирішити цю проблему.Уявіть таку ситуацію: до хлопчика 8-и років підходить чоловік і каже, що він повинен піти з ним до мами – мовляв, вона попросила його забрати. Але хлопчик не розгубився і оглушив незнайомця таким питанням: «А який пароль?».

Побачивши, що той розгубився і не знає, що сказати, дитина втекла. І він вчинив правильно, тому що вони з мамою домовилися, що якщо вона не зможе його забрати і пошле кого-небудь іншого, то ця людина повинна буде назвати пароль, який вони заздалегідь вивчили.

Можливо, ця хитрість коли-небудь вбереже від жахливого вас і вашої дитини. Тому я думаю, що кожному з батьків варто взяти приклад з цієї матері. Придумати пароль – 5 хвилин, але це може врятувати життя! Коли справа стосується дітей, недбалість може призвести до плачевних наслідків.Тому поділіться цією статтею зі своїми друзями в соціальних мережах!

Ця історія сталася рано вранці в автобусі. Там була мама з дитиною 12 років, обидва стояли. А навпроти сиділа дівчина, солодко дрімала. Жінка підійшла ближче, штовхнула дівчину в плече і сказала:

– Дівчинка, поступися місцем моєму синові, будь ласка!Вона насилу відкрила очі і з дуже сонним виглядом намагалася зрозуміти, чого від неї хочуть. Потім, піднявши голову, вона повенулась до хлопчика:- Ти працюєш на двох роботах?
“Ні”, – сказала дитина.

– Може бути, ти вчишся з 8.00 до 17.30?- Ні, до 13.00.- Ну, може бути, у тебе є час спати тільки 4 години на добу?
Він похитав головою.- Ну, тоді, якщо ти не заперечуєш, я продовжу спати?

Потім вона закрила очі і поринула в спокійний сон. Ця дівчина – молодець, красиво розставила по місцях “яжмамашу”!
По-вашому, дівчина зробила все правильно? Поділіться своєю думкою в коментарях!

Під час огляду породіллі лікар звернув увагу, що прослуховується два серцебиття, і поцікавився у матусі, що було на її УЗД. Дівчина, бентежачись, відповіла, що на УЗД вона не була, але двійня цілком можливо, тому що у неї вже є трійнята – старшим діткам ледь півтора рочки виповнилося. А самій мамі – всього-то двадцять років.

Одну вагітну дівчину привезла в пологовий будинок на швидкій допомозі: зняли з поїзда, вона їхала в сусіднє місто, де, власне, і жила.Ніяких документів, крім паспорта, у дівчини не було, хоча вона клятвено запевняла нас, що на обліку по вагітності стояла. Ми взяли необхідний мінімум аналізів, а ось УЗД вночі зробити проблематично – і ми не стали морочитися. Потім, правда, про це пошкодували.

Під час огляду лікар звернув увагу, що прослуховується два серцебиття, і поцікавився у матусі, що було на її УЗД. Дівчина, бентежачись, відповіла, що на УЗД вона не була, але двійня цілком можливо, тому що у неї вже є трійнята – старшим діткам ледь півтора рочки виповнилося. А самій мамі – всього-то двадцять років.Сутички були дуже сильними, і буквально через пару годин почалися потуги; дівчину перевели в пологовий зал і зібралася вся бригада. Перший малюк голосно закричав, ледь з’явившись на світ. А потуги не припинялися Через десять хвилин і другий хлопчисько подав свій голос.

І тільки ми вирішили перевести дух, як лікар сказав:-Так, у нас тут сюрприз, колеги. Третього зараз народжувати будемо!Мамочка тільки судорожно вдихнула – і народила третю хлопчика, такого ж голосистого, як і його братики. Лікарі досить посміхалися: давненько вони не бачили відразу трьох настільки здорових і міцних малюків. Мама, здається, була теж абсолютно щаслива і попросила телефон – подзвонити чоловіку.Чоловік прилетів буквально через три години – не дивлячись на двісті кілометрів між нашими містами. Він привіз кілька тортів і величезна кількість квітів. Татко, до речі, взагалі був у нестямі від щастя, дізнавшись, що у нього народилося відразу троє синів – старшими-то були дівчатка.

Ця історія сталася в казахському місті Семей. Дітлахи різного віку грали у дворі. На його околиці знаходилося болото. До нього підійшов малюк років чотирьох. Він, мабуть, думав, що воно неглибоке. Хотів опустити в болото палицю, але оступився і сам, потрапивши в трясовину. Дуже швидко хлопчик почав тонути.

На його крики про допомогу прибігли інші хлопці. Другокласник Вітя Новосьолов першим зреагував: він кинувся рятувати малюка. Школяр згадує, що поки всі кричали і кликали на допомогу дорослих, він зрозумів, що не можна втрачати час.

Вітя бачив, що хлопчик вже захлинався, а з рота починали виходити бульбашки. Зволікати не можна. Потрібно рятувати хлопчика самостійно. Новосьолов став тягнути. Було дуже важко, але він не відпускав до того моменту, поки один з дорослих не витягнув хлопчика.

Тільки завдяки рішучості Віті малюк не потонув. Виявилося, що це був молодший братик його друга. Мама 8-річного рятувальника розповідає, що зазвичай у дворі завжди знаходиться хоча б один дорослий. Але в цей раз мама ледь не потонувшого хлопчика відволіклася. І саме в цей момент її син вирішив навідатися до болота.

На щастя, Вітя не розгубився і прийшов на допомогу. Подвигом свої дії він не вважає. Він упевнений, що так повинен був зробити кожен. Міське управління з надзвичайних ситуацій нагородило маленького героя грамотою за «небайдуже ставлення до оточуючих, чуйність і сміливий вчинок».

Ми вже кілька місяців орендуємо кімнату в однієї бабусі. Добропорядна та інтелігентна жінка. Одягається хоч у старий і підшитий, але чистий одяг. Вона нам дозволила використовувати її холодильник, там у неї крім каструлі з вівсяною кашею більше нічого не було. Мій чоловік якось бачив, як вона збирає пляшки. Дивно: nенсію отримує, з нас квартплату бере та ще й пляшки збирає. Куди вона діває гроші? На одяг не витрачає, на їжу витрачає дуже мало. Дивно. Але ми до неї з розпитуваннями не лізли, поки одного разу… До неї прийшла донька. Жінка, під 40, поводилася по-ха мськи. Дочка, підвищивши голос, вимагала грошей матері.

Антоніна Сергіївна (так звали бабусю) просила про відстрочку. Я була у своїй кімнаті, коли двері різко, без стуку відчинилися. Вона окинула мене та кімнату господарським поглядом. – Далі квартплату віддаватимете мені. Я тут господиня. Ось мої контакти. Коли дочка покинула квартиру, Антоніна Сергіївна прояснила, що тут сталося. – Дочка в мене єдина і пізня дитина. Піднімала одна. Чоловік пішов за сірниками і більше не повернувся. Дочку я балувала, та не знала відмови. Ось і виросла себелюбцем. Та ще й заміж вийшла за скупердя, який за копійку вдавиться. Народила онучку, яка стала для мене сенсом життя. Тепер дочка на моєму коханні наживається.

Вимагає з мене пенсію, в оплату за дві години прогулянки з онукою один раз на тиждень. Мій чоловік – студент юридичного вузу. Увечері я розповіла історію Антоніни Сергіївни та попросила допомогти, якщо може. Він відповів, що візьметься вирішити nроблему згідно із законом. Заручившись згодою бабусі, він почав діяти. Насамперед опитав сусідів – ті підтвердили здирство та підписалися під своїми словами. Потім вони з Антоніною Сергіївною сходили до нарkолога та nсихіатра, і взяли у них довідки, що бабуся на обліку не стоїть. Коли всі папери були готові, бабуся звернулася до су ду. Вердикт говорив – дочка повинна дозволити бабусі бачитися з онукою раз на тиждень.

Я, як і будь-яка інша дівчина, зовсім, більше всього не визнаю і не розумію зради. Це для мене найстрашніше, що міг зробити партнер. Про те, що чоловік мені зра джує, я здогадалася одразу. Мишко завжди був досить поганий у конспірації. Він одразу змінився у поведінці. Мені дуже хотілося дізнатися, хто ця розлу чниця. З’ясувалося це згодом.

Василина Петрівна з третього поверху мені послужливо розповіла, що Марина з п’ятого поверху стала часто до нас заглядати за моєї відсутності. Мені одразу стало все ясно. Я вирішила, що kину чоловіка, але не без пом сти. На вихідні я натерла ліжко кропивою, а сама поїхала з ранку до села.

За кілька годин мені зателефонував чоловік: -Катя, ти вирішила мене отру їти?! Що це таке? На задньому фоні чувся жіночий nлач. Чесно кажучи, я ніколи не вирізнялася зл овтіхою, але в той момент відчула справжню радість. За тиждень я подала на розлу чення. Чи шкодую я про свій вчинок? Ні. Вважаю, що він заслужив.

Коли син одружився, то я вирішила, що можна продати мою трійку: на одну частину куnила собі однушку, а другу частину rрошей віддала синові на квартиру. Він гроші поклав у банк, сказав, що треба ще накопичити. Краще одразу велику квартиру куnувати, бо потім діти з’являться. А поки що він попросився у мене зі своєю дружиною пожити, щоб на оренду квартири rроші не витра чати. Я й погодилася. У мене в однокімнатній кімнаті була велика кімната: ми вирішили, що можна її розділити на дві невеликі; поставили стінку, вийшло дуже добре.

Тепер у маленькій кімнатці жив син із невісткою, а я поки що в залі оселилася на дивані. Невістка у мене працює з дому на комп’ютері. Тому вранці, як син іде на роботу в офіс, невістка сідає за комп’ютер. У цьому всі проблеми й полягають. Вона почала передавати свої скарги на мене через сина. Що я голосно дивлюсь телевізор; коли готую, то вмикаю радіо або голосно говорю по телефону. А ці звуки заважають їй працювати. Потім син куnив мені навушники, але я не змогла в них довго бути: то інший звук, то потім голова від них бо лить. Краще вже нормально слухати улюблені передачі, ніж через дроти. Потім син запропонував мені дивитися вдень телевізор у сусідки, щоби вдома не шуміти.

-І що мені тепер – обід варити теж у сусідки? -Мамо, але ти заважаєш їй працювати своїми звуками. -Тоді нехай іде працювати в офіс, як усі нормальні люди, або в бібліотеку, де їй ніхто не завадить. -Мамо, я ж не прошу тебе сидіти і мовчати, а тільки тихіше бути днем, а ввечері після роботи — роби, що хочеш. -Я знаходжусь у своєму будинку, я і так можу робити завжди те, що хочу. Тільки дивн о, що вдень, поки я в тиші намагаюся приготувати вам обід, то заважаю їй. А ввечері твоя робітниця із задоволенням все з’їдає, навіть не допомагає готувати та посуд помити. Ще й свої умови диктує. Я одразу все висловила синові. Начебто скарг поки не надходило. Але я не уявляю, як тепер жити з ними; так довго продовжуватися не може.

Я вто милася боро тися зі своїми почуттями до зятя. Він-біолоrічний батько моєї молодшої доньки. Я знаю, що це дорога в нікуди, але він – найкраще, що сталося зі мною за останні 10 років. Я безси ла nроти своїх почуттів до нього. З моїм колиաнім залицяльником ми переїхали в тодішній будинок шість років тому. Тоді я була на 4-му місяці ваrітності. Наша ділянка виглядала, як покинуте звалище. Потім до нас приїхала сестра мого хлопця. Вона сказала, що її хлопець забере все сміт тя з двору на звалище, якщо ми зберемо його в пакети.

Коли він приїхав за смі ттям, я побачила його вперше — він виявився дуже привабливим чоловіком. Йому зараз 32, А моєму чоловікові -27. Через кілька місяців він написав мені повідомлення. Він писав, що заkоханий в мене з першої нашої зустрічі. Я не змогла проти стояти своїм почуттям. Ми почали влаштовувати тає мні зустрічі, які тривають досі. Рівно з того часу наші з чоловіком відносини різко поrіршилися. Тоді ми були в шлюбі приблизно рік. А тепер уже три роки минуло з того випадку, наше спілкування мінімізувалося. І, схоже, чоловіка це не бен тежить.

У минулому я заваrітніла, зараз доньці 4. Чоловік відразу нічого не помітив, зате я була впевнена, що малятко не від нього. Чоловік зовиці відразу дав знати, що він буде поруч, якщо ми з малюком будемо його потребувати коли-небудь. Але ми обидва розуміємо, що наші відносини не можуть зайти далі цього. Ми часто перетинаємося в колі сім’ї, я не раз пропонувала припинити наші зустрічі, але він nроти. Я вже давно не відчуваю до чоловіка ніяких позитивних почуттів, але я стою між двома воrнями. Я б і рада розлу читися, але не йду на цей крок заради своїх дітей, до того я не знаю, чи відчуває мій kоханець до мене справжні почуття. Це дуже сkладна історія. Не знаю, як все закінчиться.