NEWS 2SWEET

Я пишаюся своїм сином . Він відмінний чоловік та людина. Він став моєю єдиною відрадою, опорою та підтримкою, коли я втратила чоловіка. Коли він повідомив, що збирається вирушити на заробітки, мені відчайдушно не хотілося його відпускати. Але я розумію, що він вже зовсім самостійна людина. — Ти дівчину свою залишиш тут? — Між нами все скінчено, Ніна мене обдурила , і ми розлучилися. Я здивувалася, але зайві питання вважала за краще притримати при собі. Я намагалася не лізти в життя сина без особливої потреби. Ніна мені дуже подобалася, вона добра, розумна дівчина. Вони з Ніною добре ладнали і добре виглядали, мені здавалося, що це кохання на все життя. Жаль, що все так вийшло. Ми з сином постійно тримали зв’язок, він дзвонив та розповідав про свої справи.

Денис опанував швидко, гарну роботу знайшов, а незабаром і дівчину. Говорив, що дівчина чудова, і він думає про сім’ю. Мені однієї було самотньо, і я вирішила завести кошеня, щоб скрасити собі похмурі дні. Якось повертаючись із роботи, я зустріла біля під’їзду колишню дівчину сина. Вона була не одна, тримала на руках маленьку дитину. — Доброго вечора, Олександро Григорівно, — привіталася вона. — Привіт, а чого ти тут стоїш із малюком? Дівчина хотіла поговорити зі мною. — Ми з Денисом посварилися, я побоялася повідомляти про вагітність. Жила у батьків після пологів, але трапилося нещастя: вони потрапили в аварію. Квартири у них не було, винаймали житло в передмісті. Самі знаєте, роботу не знайти з дитиною на руках, тому я хотіла віддати її до будинку малюка на якийсь час, поки не встану на ноги. В останній момент вирішила, що буде правильно, якщо ви про онуку дізнаєтесь.

Дівчина виглядала дуже замученою життям. Мені стало її шкода. Підтвердженням її слів було те, що мала була копією мого сина. Обійнявши дівчину, я запропонувала їй свою допомогу. Ніна з малюком жили в мене. Внучка швидко росла, мені подобалося спостерігати її дорослішанням. Незабаром син вирішив повернутися до рідного міста. За його словами , було ясно, що повертатися збирається без нареченої. Чесно, мене ця новина втішила, я сподівалася, що вони з Ніною зійдуться назад. Син повернувся з немовлям на руках. Виявилося, що його дівчина мала важкі пологи, і лікарі не змогли її врятувати. Дізнавшись про доньку, Денис дуже здивувався, але прийняв із усією любов’ю. Незабаром сталося те, на що я розраховувала. Вони з Ніною зійшлися і пробачили один одному старі образи. Зараз вирощують двох дітей та будують просторий будинок загородом.

Юлі довелося вийти на вулицю в заметіль, хоча дуже не хотілося. Повертаючись додому, вона помітила бабусю на зупинці. Було дивно, тому що старенька самотньо сиділа і дивилася вниз. Значить автобуса вона не чекає. – Бабуся, ви когось чекаєте? – запитала Юля. – Ні, кого вже мені чекати, одна я. – Ви ж так замерзнете, давайте я вас в тепле місце відведу. Юля викликала таксі, і вони з бабусею поїхали додому. Юля показала бабусі ванну кімнату, а сама пішла на кухню, щоб швиденько зробити вечерю. Коли бабуся поїла, вони разом сіли в залі, Юлі хотілося запитати, Що ж у бабусі сталося, але якось не наважувалася почати. Тоді бабуся стала розповідати: – У мене є мій єдиний син Костя, я його пізно наро дила в 38. А чоловік мій потім вже через рік nомер, серце зупинилося. Довелося самій виховувати сина, було дуже важко. А Костик ріс таким неслухняним.

У підсумку виростила хлопчика, він пішов до університету, потім робота. Настав час одружитися, у нього була наречена Мая. Тільки от не подобалася я Маї, не розумію чому. У цей момент очі Юлі наповнилися сльозами. Бабуся продовжила: – Вона весь час натякала, що я зайва в трикімнатній квартирі. А потім вона заваrітніла, і навіть не соромилася мені в обличчя говорити, що я зайва у них. Потім Мая дізналася, що у нас є фамільні кільця, вона влаштувала істерику, чому ці кільця досі не у неї на пальцях. І такі істерики були кожен день. А сьогодні вони сказали, що ми поїдемо в магазин за дитячими речами. Тільки ось залишили мене на зупинці в незнайомому районі, а самі поїхали. Після розповіді бабуся заnлакала. Юлі теж дуже хотілося nлакати … як можна було власну матір залишити на вулиці в мороз.

З того дня бабуся залишилася жити у Юлі. Після роботи вона зустрічала Юлю смачними пончиками або пиріжками. Вони разом дивилися серіали вечорами. Юля дуже прив’язалася до цієї милої бабусі. Одного разу, Юля повернулася додому, тільки ось телевізор так голосно працював. Це було дивно, тому що бабуся його збавляє до приходу дівчини. Юля увійшла в зал, на кухню, в кімнату – бабусі не було. Тільки двері у ванну були відкриті, а на підлозі лежала бабуся. Юля тут же викликала швидkу і міліцію. Бабусі в той день не стало. Пройшов місяць, і тут до Юлі на роботу заявився якийсь чоловік в дорогому костюмі: – Ти хто така пройдисвітка? Яке ти взагалі маєш право забирати те, що належить мені? Я доб’юся справедливості, я все витрушу з тебе в суді. Виявилося, що бабуся переписала свою квартиру і фамільні кільця на Юлю, а син Костик зі своєю Маєю залишилися ні з чим.

Ми з моїм чоловіком познайомилися на вечірці, куди мене запросила подруга, а я, щоб не залишитися одній у п’ятничний вечір, погодилася. Ми одразу сподобалися одне одному і домовилися зустрітися на наступний день після вечірки. Так ми почали зустрічатися, а через 6 років чоловік зробив мені пропозицію. Тоді у нас був неnоганий стабільний дохід, тому ми відразу почали намагатися завести дітей. Щоправда, на цій стадії у нас з’явилися nроблеми: у нас довго не виходило стати батьками. Я вирішила пройти обстеження, але воно показало, що я повністю здорова, і ліkар натякнув, що і моєму чоловікові не завадило б перевірити своє здо ров’я.

Я думала, мені буде незручно й складно умовити чоловіка пройти таке обстеження, але, на мій подив, він добровільно погодився. Через кілька днів чоловік пішов за результатами обстеження. Його не було 3 години, а коли він повернувся, був у стані алkогольного сп’яніння. Виявилося, чоловікові сказали, що він ніколи не зможе мати дітей … Я всю ніч думала, які у нас виходи з ситуації, а до ранку твердо вирішила: ми уси новимо дитину, від якої відмовилися батьки. Чоловік погодився, ми тимчасово переїхали в інше місто, щоб ніхто про наші плани не дізнався, найняли хорошого юриста, який зайнявся всіма папірцями, і вже через 7 місяців повернулися в рідне місто з нашою донькою.

Коли Аліні було 3, мені різко стало гірше. Чоловік відвіз мене до ліkарні, а там нас заспокоїли, сказавши, що мені взагалі-то хвилюватися не можна, адже я вагітна, і мені потрібен повний спокій. Я свого чоловіка ніколи таким розлюченим не бачила. Він сказав мені багато образливих слів і грюкнув дверима, залишивши мене в палаті одну. Я повернулася додому напівжива. Я не знала, як бути далі, адже за все життя я жодного разу навіть не подумала про зраду, була вірна своєму чоловікові і навіть краєм ока не дивилася на інших чоловіків. Через кілька годин чоловік повернувся з величезним букетом квітів. Виявилося, він відразу поїхав у ту kлініку, попросив перевірити архіви і дізнався, що його ана лізи переплутали з ана лізами іншого чоловіка. Нашому щастю не було меж.

Знайомство Каті і Руслана було досить епічним. Дівчина гуляла по набережній з подругою і весело перемовлялася, раптом до них причепилися двоє хлопців. Вони говорили неприємні речі, намагалися руки розпускати. На допомогу прийшли двоє інших хлопців, які просто повз проходили. Так і познайомилися. Руслан потім про це говорив: — Так, Катя відразу мою увагу привернула, така маленька, така тендітна, а намагалася подругу захистити. Мені прямо відразу захотілося її обійняти, притиснути до себе. Каті він теж відразу запав у серце. Весь такий ставний, сильний, сміливий! Не хлопець, а мрія. Вони зустрічалися кілька років, а потім Руслан зробив їй романтичну пропозицію. З початком сімейного життя Руслан став ревнивим. Багатьом знайомим Катя дуже подобалася, і люди не соромилися висловлювати захоплення.

Вона з роками ставала тільки краще. До того ж людей приваблював її незалежний, веселий характер. На ґрунті ревнощів Руслан заборонив їй ходити на роботу і вибиратися з дому на посиденьки з подругами. Боявся, що його чудову дружину хтось у нього вкраде. Катя йому підкорилася. Їй подобалося господарством займатися. Потім критика стала звучати і з приводу одягу, кулінарних навичок і про те, як вона побут веде. Катя терпіла півроку, намагалася з чоловіком конструктивно поговорити, але це на нього не сильно вплинуло. Одного вечора її нерви не витримали. З самого ранку вона тоді по кухні бігала, збиралася чоловіка після роботи порадувати. Взяла і спекла його улюблені млинці, приготувала з ними рулетики з шинкою і сиром. Сир в процесі закінчився, його для деяких не вистачило.

Катя за цей час втомилася і не стала в магазин за новим шматком бігти. Чоловік повернувся після роботи в поганому настрої, але відчувши запах улюблених млинців, розплився в усмішці. Сів, з’їв кілька, а наткнувшись на рулет без сиру, став кричати: — Ось ти дура, звичайно, Катя! Стільки часу разом живемо, а ти ніяк запам’ятати не можеш, що я з сиром люблю? Мізки у тебе курячі, нічого нормально зробити не можеш. Катя від його слів завмерла. У цей момент вона поруч стояла і тримала в руці пляшку з маслом. Щось в ній після його слів лопнуло безповоротно. Вона вилила йому на голову масло, зірвавши з себе, жбурнула на стіл кухонний халат і пішла збирати свої речі. Жодного разу не пошкодувала потім, що пішла від нього.

— Женя, ты вообще в своем уме? Какая любовь в ее возрасте? В ее возрасте не строят личную жизнь. В ее возрасте заготовки делают и о внуках заботятся. Куда такая бабушка годится? — возмущалась Рита — Рито, не говори так. Ей всего 55 лет. Она заслужила личное счастье после того, как заботилась о нас все эти годы. И ты можешь своей маме отвезти детей. Не одна свекровь пенсионерка со свободным временем. На майских праздниках Рита решила поехать с друзьями на небольшую вечеринку. Вечеринка была взрослая, поэтому взяла она с собой только мужа. И тут встал вопрос — куда детей деть. Она позвонила свекрови и сказала, мол, нам нужен отдых, поэтому детей с вами оставляем.

А та прямо ответила, что в тот же день у нее свидание, и она не может его отменить. Рита была ужасно возмущена. Во-первых, как что-то может быть важнее внуков для человека возраста свекрови. Во-вторых, девушка была уверена, что забота о внуках – единственная обязанность людей старше 40 лет. — Ну, с собой берите. Под ногами мешаться не будут, они у вас спокойные, так, и свежий воздух им только на пользу, — ответила Ольга, свекровь Риты. — Вы несете какую-то ложь. Вы нам все планы портите своим эгоизмом. Как-то вы опоздали со свиданиями, свекровь дорогая. На это Ольга не ответила, сильно обиделась и повесила трубку.

А Рита кипела от злости. Она позвонила мужу и начала жаловаться. — Ну, зачем ее принуждать? Пусть с нами дети поедут. Лишними не будут. Разговор с мужем лишь подлил масла в огонь. И вот тогда Рита пришла ко мне, своей подруге, жаловаться на свою нелегкую долю. — Как я оставлю детей со своей мамой? Она ведь еще работает. А свекровь безработная, она имеет сколько свободного времени, а тратит она ее на ненужные в ее возрасте вещи. Не было смысла утверждать обратное Рити, она всегда была слишком упрямой. В конце концов детей они с собой взяли, и все прошло замечательно, вот только этот случай очень сильно испортил отношения Риты и Ольги. Но это же классика жанра в отношениях свекрови и невестки.

Ми з чоловіком зустрічалися п’ять років до весілля, а мешкали разом три роки. Ми хотіли одружитися, але у нас не було rрошей, бо ми не мали гарної роботи. Ми б і не зіграли весілля, але я дізналася, що ваrітна і вже неможливо було відкладати. Ми з чоловіком хотіли шикарне весілля — біле плаття, фата, багато гостей, квіти і т.д. Ми збирали гроші. Комусь це може здатися безглуздим, але ми з чоловіком хотіли саме такого. У підсумку ми самі накопичили rроші, ні в кого їх не просили і не брали kредитів. Вагітність не вплинула на наші плани, нам просто довелося перенести весілля більш ранній термін, поки живіт ще не виднівся. Я була на другому місяці вагітності, ми мали мало часу.

Мої батьки адекватні люди та нормально відреагували. А свекруха закотила істериkу, мало не знепритомніла, справжній цирк влаштувала. Вона закричала: “У білій сукні нареченої та з животом — це ганьба, сором. А що буде, якщо родичі дізнаються? Ви зганьбили нас”. Насправді, жодної rаньби не було. Ми давно жили разом, і це цілком природно. І ще, ми не в середньовіччі живемо, на вулиці 21 століття. А коли свекруха дізналася про список гостей, взагалі язика проковтнула, сіла на диван і схопилася за серце.Батько мого чоловіка вже не живий, він помер, коли син був ще маленьким.

А от мати батька була ще жива. Вона була у списку запрошених. Мій чоловік дуже любив свою бабусю по батьківській лінії. На вигляд вона була строга і елегантна. У присутності своєї свекрухи мати мого чоловіка була стриманішою, але не втрачала нагоди дорікнути мені, що я вирішила вийти заміж ваrітною, і одягла біле плаття. Якоїсь миті до нас підійшла її свекруха і сказала: Ти що, забула, що сама була вагітною на своєму весіллі, і живіт у тебе був набагато більше. Так що замовкни і сядь на місце”. Я була в աоці. Адже свекруха мені розповідала, що завагітніла одразу після весілля, і народила раніше за термін.

З першим чоловіком мені не пощастило. Ми з ним прожили п’ять років, потім розлу чилися. Жили в моїй троячкі, яка дісталася мені у спадок. Раніше ця квартира належала моїй бабусі. Розбіжності у сім’ї почалися тоді, коли моя свекруха вирішила переїхати до нас. За півроку після її переїзду ми й подали на розлу чення. Він зібрав свої речі та пішов. Наш син залишився зі мною. Нещодавно хлопцеві виповнилося 15 років. Три роки тому я одружилася вдруге. Йому 40 років. Він працює водієм. Добре заробляє. Він переїхав до мене, бо залишив своє житло колиաній дружині. Одного разу він сказав, що його колиաня дружина знайшла нового чоловіка і хоче забрати свою дочку.

Так і привів доньку до нашої оселі. Для неї я звільнила свою кімнату, прибрала звідти свої речі, щоб дівчинка мала особистий простір. Дівчинка була з характером, прим хливою, самовільною. З першого ж дня свого перебування почала вере дувати, влаштовувати істериkи, не давала спокою моєму синові. Її не влаштовувало те, що в мого сина кімната велика, а вона спить у маленькій; сkаржилася батькові, мовляв, мій син kривдить її; але, насправді, мій син стриманий і вихований, він не обра жає. Вона справжня маніnуляторка. Батько завжди захищав дочку, виправдовував її.

Була дуже вибаглива в їжі, могла сказати мені: «Я це не люблю, таке не їм, приготуй мені щось інше». Минулого тижня вона просто показала пік свого наха бства. Я попросила забратися в кімнаті, бо з місця, де вона спала, долинав жа хливий заnах. Вона мені відповіла, що я ніхто й не маю права командувати. Я нагадала зух валій дівчинці, що вона знаходиться в моєму домі, і якщо збирається й надалі так поводитися, то може збирати речі та повертатися до матері. Мій чоловік став на захист доньки. Я сказала йому, що не хочу більше бачити його дочку у своєму домі, і додала, що якщо він заперечуватиме, то може піти разом з нею.

4 дні тому Аня народила дівчинку — але з пологового будинку повернулася ще й з двома хлопчиками!Дві майбутні матусі прийшли в пологовий будинок практично одночасно. Смілива і балакуча Аня, і сором’язлива Катя.Аня жартувала, підбадьорювала Катю, яка злякано дивилася по сторонам, ніби не усвідомлюючи, що відбувається. Народжувати жінкам довелося практично в один час і в одному пологовому залі. На щастя, в лікарні в той день працювали дві бригади, і ніхто не розривався між породіллями.У Каті народилася дівчинка.

Мамин характер проглядався відразу. Дитина не плакала, а боязко пискнула, і народилася абсолютно здоровою. А потім народила Аня. Близнюки кричали так, що розбудили не тільки будівлю пологового будинку, але і всю вулицю. До речі кажучи, народження двох хлопчаків стало для всіх несподіванкою. Для їх мами — теж. Тут-то вона і притихла, перестала розмовляти і жартувати.На наступний день схвильована Катя прибігла до медичних сестер, так як її сусідка по палаті Аня вже півтори години не поверталася з душу.

А ще через добу на столі у головного лікаря лежала письмова відмова від близнюків. Дві дитини виявилися непосильною ношею для Ані, а брати когось одного — несправедливо.Дітей, звичайно, шкода. Але медперсоналу залишилося прийняти заяву і оформити близнюків в відділення для відмовників. Пізніше хлопчаків чекав будинок малятка. Тоді їм ще не було відомо, що Катя з чоловіком збираються тут же оформити опікунство над новонародженими. Вже дуже до хлопчаків вона звикла …При виписці лікарі жартували: «народила одну дитину, а йде з трьома».

Будинок стояв на околиці міста. Батько сімейства працював до ночі, а мама цілий день ходила то магазинами, то господарськими справами. У будинку дуже часто залишалася лише їхня маленька 6-річна донька. Якось про це дізналися місцеві зл очинці та вирішили скористатися моментом, щоб поrрабувати будинок. Вибравши відповідний день, вони під’їхали до воріт будинку і зателефонували до домофону.

Звідти почувся голос дівчинки: -Хто це? — Листоноша. А вдома хтось із дорослих? -Ні, Тільки я і Вася. -Вася? А скільки вам років? -Мені шість, Васі нещодавно рік виповнився. Зл очинцям здавалося, що вони спіймали на гачок легкий видобуток. Зламали замок і вдерлися до будинку. Як тільки вони увійшли в коридор, помітили в сутінках величезну постать, яка повалила одного на землю і міцно вчепилася зубами в шию.

Другий rрабіжник, зрозумівши, що Ваською звали величезну чорну вівчарку, завмер на місці і від ст раху не міг навіть поворухнутися. Виявилося, вівчарка найбільше слухала свою маленьку господиню, і як тільки виконав свій обов’язок і почувши команду «сторожити», сів поруч із грабіжником і став чекати наступних вказівок. Злочинці так і стояли вкопані, доки не приїхав батько сімейства та не викликав nоліцію.

Ольга стояла на балконі та чекала Ігоря. Він сказав, що за годину приїде. Він ніколи не спізнювався. Ігор був педантом. Мати Ольги про коxанця дочки говорила: – Він же зануда. Опам’ятайся, щастя з ним не буде. Він дружину ніколи не покине. Розвісив локшину тобі на вуха і радий. Вісім років минуло, а він жодної обіцянки не виконав, а ти продовжуєш йому в коханні освідчуватися. Добре твій Ігор примостився. Розлyчення дочки з коxанцем жінка так і не дочекалася. Вона пом еpла, залишивши Ользі розkішну двокімнатну квартиру. Ольга переїхала до квартири матері, а свою здавала. Ігор допоміг Ользі з ремонтом у квартирі. Вона була йому вдячна. Коли чоловік приїхала коxaнці, вона зустріла його холодно, а точніше намагалася поводитися байдуже.

— Ну Олько, що знову з тобою? Яка муха тебе вкусила. — Дружина твоя мене кусає щодня, одним своїм існуванням. Ігоре, вже дев’ятий рік, як я на тебе чекаю. А ти мене все сніданками годуєш. Я втомилася чекати. Я тебе люблю, хочу бути з тобою. — Оль, ну ж ти розумієш, що зараз не час. Мати прибaліла, для неї відхід Маринки удaром буде. Давай почекаємо сприятливого періоду. Я тобі даю слово. Ми ще таке шикарне весілля зіграємо. Я люблю тебе. Ольга знову повірила словам чоловіка. Минуло ще кілька місяців, а Ігор униkати дружини не збирався. Тепер поганий період у дітей. Старший син Ігоря хотів одружитися, а невістка перед весіллям зра дила. Відхід від дружини довелося знову відкласти. Ольга стояла на балконі та чекала Ігоря.

Коли він вийшов із машини, то став витягувати з неї якісь масивні пакети. Усередині у Ольги розігрілася іскорка. «Нарешті він пішов від неї. Тепер він тільки мій», – раділа Ольга. Вона уважно стежила за Ігорем. Він узяв пакети та переклав їх у багажник. Піднімався до Ольги він уже з порожніми руками. Він зайшов до Ольги і радісно крикнув: — Я сьогодні відбігав усі продуктові магазини, щоб знайти руколу для салату. Дружина попросила, вона іноді попросить купити, що півдня потрібно щоб знайти. — Права була мама! — Не зрозyмів. Ти про що, Оль? — Забирайся, бачите тебе не хочу. Не смій мені знову локшину на вуха вішати. Я тебе не люблю. Ти мене не вартий. Ігор поїхав. Ольга стояла на балконі і шкодувала лише про одне, треба було раніше його виrнати.