У старості людина найбільше потребує спілкування. Вони вже прожили насичене життя, а тепер хочуть спокою, затишку і турботи з боку своїх рідних.
Але не усі діти готові доглядати за літніми батьками. Ми нікого не засуджуємо, хочемо лише розповісти одну коротку історію. Одного разу син вирішив, що його батько став занадто старий, і обтяжує сім’ю. Він відвіз його у будинок престарілих. Коли він повернувся, його п’ятирічний син запитав:
— Ти записав адресу, куди ти відвіз дідуся? — Ти хочеш його відвідувати? — Я хочу знати, куди мені треба буде відвезти тебе, коли ти станеш стареньким . Ця історія нагадує нам про те, що доля наших батьків може повторитися і з нами. Любіть своїх батьків!
