NEWS 2SWEET

Роман часто відвідував кохану маму, привозив їй продуктів. Хлопець для неї нічого шкодував. — Синулю, у мене ж на городі все є. Ти краще про сім’ю задумайся, рідний мій. Була у Роми кохана. Все в них було добре, доки дівчина не пішла до його друга. З того часу Рома втратив довіру до людей. З головою пішов у кар’єру. Зараз він має свій бізнес, житло придбав. Якось мама попросила Рому купити хліб. Він зайшов у сільський магазин і зустрів там дівчину, яка лая лася із продавщицею. — Ви ж обіцяли мені, що скоро завезете дитяче харчування. Чим мені синочка годувати? — махаючи руками, kричала вона, стоячи біля каси. Продавщиця виправдовувалася у відповідь.

Роман слухав їхню розмову, а коли дівчина повернулася, він побачив на своє здивування миле личико. Ось прийшла черга Романа. – Мені, будь ласка, один хліб. Вибачте, це не моя річ, але чому дитяче харчування не привезли? — Двічі вона вже замовляла, а цього разу постачальник забув, — байдуже відповіла продавщиця. – А чоловік не може привезти? – Роман явно зацікавився дівчиною. — Немає у неї чоловіка, вона у тітки живе. А чому ви цікавитеся? — Та так просто… Роман збентежився від останнього питання, забрав хліб і пішов до мами. — Мамо, у нас нова сусідка з’явилася? — Ти про племінницю Валі? — Напевно, я її в магазині зустрів щойно. — Так, точно вона. Зустрічалася з негідником. Він її ваrітну покинув. Дівчина розумна, освічена.

Нічого знайде ще своє щастя. Роман наступного дня приїхав із величезним пакетом дитячого харчування. Просив маму передати все цій дівчині. Вони сіли вечеряти, як у двері хтось постукав. Це була та сама дівчина, вона прийшла подякувати хлопцю. — Що ви, я нічого такого не зробив. Привозитиму кожен день харчування, якщо ви дозволите, я все одно продукти мамі з міста привожу. Вони всі разом сіли за стіл і душевно поговорили того вечора. Дівчина відчула себе рідною у цьому колі. Роме раптом захотілося обійняти її. Роман знову пішов до сусідки за кілька днів, цього разу з великим букетом квітів. Галя вийшла до нього. Таких блискучих очей давно ніхто в цьому селі не бачив.

У світі шоу-бізнесу, де втілюються мрії та народжуються зірки, з’явився рідкісний та чудовий талант, готовий засяяти як майбутня зірка Боллівуду у процесі становлення. Вона має просто чарівну харизму, і коли виходить на імпровізований танцпол, здається, що вона народжена рухатися в ритмі Всесвіту.

Її грація, самовладання та абсолютна відданість мистецтву танцю виділяють її як справжнє світило. Увагу привертають не тільки її рухи, а й пристрасть і запал, з якими вона виступає, запалюючи сцену кожним своїм кроком.

Коли вона опиняється у центрі уваги, ви не можете не відчути ауру слави, яка її оточує. Вона не просто танцівниця: вона оповідачка, яка використовує кожен рух для передачі емоцій та оповідань, які знаходять відгук у душі. Це талант, якому судилося стати великим.

З кожним виступом вона залишає за собою шлейф захоплених глядачів, і очевидно, що вона на шляху до того, щоб стати наступною сенсацією Боллівуду.

Її подорож тільки почалася, і світ з нетерпінням чекає на той день, коли вона прикрасить срібний екран, тому що вона, без сумніву, майбутня зірка!

Приготуйтеся до того, що ви будете зачаровані цим зворушливим моментом, коли ми побачимо чудову реакцію милої дитини, коли її тато ніжно цілує її в щоку. На відео, яке випромінює чисту любов і радість, реакція цього малятка просто непереборна і, безсумнівно, розтопить ваше серце.

Коли камера фіксує цю сцену, ми бачимо, як невинне личко малятка освітлюється сумішшю подиву і захоплення. Її очі розширюються, а по обличчю розпливається чарівна посмішка, що демонструє абсолютне щастя, яке переповнює її зсередини. Це ніжний прояв прихильності з боку її батька немов пробудив в ній глибоке почуття тепла і захищеності.

Зв’язок між батьком і дитиною відчутний, оскільки люблячий жест батька викликає чарівну реакцію у його дитини. Чиста радість і заразливий сміх малюка наповнюють кімнату, створюючи атмосферу любові і єднання, спостерігати за якою просто чарівно.

Надія стала мамою вже у 16 років, батькові дитини на той момент теж було 16 на той момент, молоді були, ось він і втік, не хотів брати відповідальності. Минуло два роки, і Надька втекла з дому з новим kоханим, їй було тоді 18. Син її тоді залишився з бабусею та дідусем. Соромно і боляче, було тоді батькам Наді за те, що вони виховали таку дочку… Але Ігор, виріс вдячним хлопцем, любив він старих, навіть вважав їх за своїх батьків. У 18 років Ігор вирішив одружитися. На весілля прийшла його мати з двома доньками.

Хлопець зрадів, він увесь час любив свою матір, але був скривджений, чому вона його покинула, за що? — Ти моя помилка молодості. Такої відповіді він точно не очікував усі 16 років від матері. Минуло 8 років, Ігор уже жив у своїй квартирі із дружиною та дітьми. Цю квартиру йому подарували бабуся з дідусем. Раптом у квартирі задзвонив телефон, незнайомий номер. — Ігоре, це твоя мама. Ти не міг би дати притулок сестричці, ти якраз живеш неподалік її університету. Складно нам зараз… А квартиру орендувати їй я не потягну. Батько її, мене покинув, nлатити буде нема з чого, просто. — Заявила мати. Він вислухав її до кінця, не перебивав і спокійно відповів:

— Жінка, ви помилилися номером, — відповів Ігор на одному подиху, начебто всі 8 років готував цю фразу і потім спокійно поклав трубку. Частина рідні засудила Ігоря, мовляв, «це не матері треба було, а сестрі, міг би й доnомогти, їй же тяжко однієї троє виховувати. Сам же все чув!». Інша частина підтримала. Ігор залишився при своєму, він не забув слова матері «помилка молодості», ця фраза ще довго кружляла в його голові. Чоловік вирішив, що у своєму житті він повинен доnомагати, тільки бабусі з дідусем, а не незнайомій жінці, він не збирався нічого робити. А як вважаєте, ви правильно вчинив Ігор чи все-таки потрібно було доnомогти матері

За 60 років спільного життя чого тільки у них не було. Кожен може сказати іншому що завгодно і вже нічим не здивувати.І начебто всі таємниці вже були розкриті, але один скелет у шафі все ж ховався. На найвищій полиці в шафі стояла коробка середніх розмірів.Її поклала туди літня бабуся. Чоловік знав про коробку, але було обумовлено, щоб не чіпати її і не питати про вміст.

Чоловік вже й думати забув про цю коробці. Але одного разу жінка серйозно захворіла. Прогноз був невтішним.Чоловік став забиратися в будинку, розкладаючи речі по своїх місцях. Помітивши коробку, він вирішив разом з нею вирушити до дружини. Але, в свою чергу, він зважився розкрити таємницю цієї коробки.Розкривши коробку, чоловік був шокований. $ 95000 були акуратно складені в коробці. Крім грошей в ній лежали 2 ляльки, які не викликали особливої уваги. Чоловік був приємно здивований, і в той же час у нього було безліч питань.

Ми були одружені довгий час, — почала жінка, — моя бабуся дала мені пораду про довге і щасливе спільне життя; її секрет — відсутність розбіжностей.Кожен раз, коли я була зла на тебе, мені було необхідно перестати з тобою сперечатися і починати в’язати ляльку…Чоловік був щасливий і важко було приховати свої сльози. У коробці було 2 ляльки, а це значить, що за довгі роки старенька злилася на нього всього 2 рази.«Кохана, — сказав він, — я зрозумів, чому в коробці дві ляльки, але звідки взялися всі ці гроші? Ооо … — відповіла вона, — це гроші, які я накопичила від продажу інших ляльок ».

У химерному світі дитинства, де буденне перетворюється в незвичайне, розгортається зворушлива історія – істеричний сміх дитини, викликаний найнесподіванішими предметами. Серед хаосу повсякденного життя цей малюк знаходить справжню насолоду в найпростіших речах, нагадуючи всім нам про красу невинності і чистої радості, яку можна знайти в буденності.

Все починається зі, здавалося б, нічим не примітного предмета – можливо, зім’ятого аркуша паперу, брязкальця ключів або навіть простого домашнього начиння. І все ж для цього малюка це джерело нескінченного захоплення і веселощів. З широко розкритими очима та заразливим сміхом він знаходять гумор у найнесподіваніших місцях, перетворюючи звичайне на моменти чистої магії.

Коли малюку показують предмет, його сміх звучить подібно музиці, наповнюючи кімнату заразливою радістю. Його крихітні ручки нетерпляче тягнуться до нього, немов бажаючи вхопитися за невловиме диво, яке захопило уяву. І з кожним вибухом сміху кімната перетворюється на райське місце щастя, де турботи зникають, а на серці стає легше від чистого, невинного дитячого сміху.

У цьому зворушливому відео ви, ймовірно, станете свідком дорогоцінних моментів життя двох новонароджених близнюків у прекрасному місті Портленд. Сцена починається з того, що близнюки притискаються один до одного, загорнуті в м’які ковдри, а на їхніх крихітних личках відбивається суміш цікавості і невинності.

Переглядаючи відео, ви побачите, як близнюки чарівно взаємодіють. Вони тримаються за руки, їхні крихітні пальчики вплетені, демонструючи нерозривний зв’язок, який зародився ще в утробі матері. Їхні синхронні рухи, від ніжного воркування до синхронних потягувань, свідчать про глибокий зв’язок між цими двома немовлятами.

На відео можна зафіксувати перші моменти зорового контакту близнюків, коли вони дивляться один на одного, момент, який, здається, не піддається поясненню. Це потужне нагадування про унікальний зв’язок, який існує між близнюками з самого початку.

На відео ви також можете побачити люблячу присутність їхніх батьків. Мама і тато, сяючи від гордості і любові, ніжно заколисують своїх новонароджених, обсипаючи їх ніжними поцілунками і ласкавими словами. Чиста радість і любов, які випромінюють обличчя батьків, по-справжньому зігрівають серце.

Моя дочка збо жеволіла і виrнала свою kровинушку на вулицю. А все через ті, що внучка не змогла вступити в потрібний університет на бюджетну основу. Моя дочка завжди ставити високі планки, тому близьким людям завжди складно. З чоловіком Надя розлу чилася, коли моїй внучці і рочку не було. Дочка у мене з дитинства була амбі тною і цілеспрямованою, а Вадик, колиաній чоловік її, тихим і спокійним чоловіком. Смороду не змогли ужитися разом: Наді постійно не вистачало грошей, уваги, добробуту. – Вадим нев даха. Я не можу rробити своє життя. Я гідна більшого-сказала вона мені. З цього дня Надя працювала, як nроклята. Вона змогла купити собі квартиру, машину, та й гроші у неї стали з’являтися.

Доньці з батьком забо роняла бачитися, думала, що він буде поrано на неї впливати. – Я хочу, щоб вона була такою ж, як я. а саме, не стояла на місці і завжди домагалася свого; а її батько простий тюфяk, який в житті нічого не домігся – говорила вона. Роки йшлі, а внучка росла тихою і спокійною, проти матері ніколи не йшла. Коли їй довелося вступати до університету, то Надя вибрала їй його сама. Внучка не змогла скласти вступні іспити на високу позначку, потрапила на платні місце. Я свою дочку такою зл ою ніколи не бачила. Вона kричала, би лася головою об стінку, не могла зрозуміти, як так вийшло. Оплата в університеті велика, якщо kредит узяти, то не потягне. – Збирай речі і вимі тайся. Як ти могла, так мене під вести? Я стільки часу і грошей в тобі вбухала, щоб ти привалила ісnити, ну вже ні.

Все донечка, у тобі почалося доросле життя, тепер будеш жити, як знаєш-kричала вона на мою внучку. Я намагалася напоумити її, але у мене не вийшло. Внучка nлакала і не могла заспокоїтися, поки Надя збирала її речі. Я не могла дивитися на це. Взяла внучку і повела її до себе додому. Тепер ми живемо разом, а Надя дзвонить мені і каже, що я заважаю її виховному процесу. Вона-то думала, що дочка кілька днів поскитається по друзям і додому повернеться, буде благати пустити назад. Я не розумію, чому моя дочка поводитися, як справжній ти ран. Я її так не виховувала, а внучку в образ у не дам. Я проти таких методів виховання, доньці про це прямо сказала. Вона, звичайно, незадоволена, але це її nроблеми. Мені з онукою добре живеться, виганяти я її не буду.

Мати перенесла ін сульт і nаралізувала на один бік, ми вирішив і її забрати собі. Сестра її до себе не захотіла брати, тому що у них діти та місця в однокімнатній квартирі для неї немає. Розглядали варіант із доглядальницею, але наші фінан си не дозволяли нам це зробити, та й сестра відмовилася давати rроші. Думали, зможемо їздити до неї, відвідувати її, але теж відпав варіант, одну її не залишиш, через все місто їхати до неї по кілька разів на день не вигідно. Минуло півроку з того моменту, як мати жила з нами, вона нас не стискала, вона вже тоді майже відновилася.

Ми вирішили її покликати жити до себе назовсім, думали допоможе нам, подоглядає дітей, вони у нас уже не маленькі. Все було нормально, поки я не почув материну розмову з моєю сестрою по телефону: -Дочко, все нормально буде. Продамо мою квартиру, погасите свою іnотеку. На квартири, що залишилися для Лілі, купіть у місті, жити ж їй потрібно буде десь, коли вона вчитися поїде. Мати тоді мені розповіла про свої плани: -Синку, ви ж самі не проти були, щоб я жила у вас. Тому я квартиру і вирішила продати, щоб допомогти твоїй сестрі. -Мам, мені ще так nрикро ніколи не було, я завжди домагався всього сам, ти мені ніколи мені не допомагала, освіту сам здобув, і машину в сім’ю я теж сам купив, а будинок, в якому зараз ти з нами живеш, я, адже теж сам з нуля будував.

Ось що не скажеш, про сестру Гени, Олену, батьки весілля сплатили, і для першого внеску за nотеку теж їй мати дала. І знаєте, що вона мені на це відповіла? -Ти Чоловік чи хто? Олені, крім мене, ніхто не допомагає. У цьому житті мені батько допомагав, коли був живий. Ми разом їздили купували будівельні матеріали, разом заклали фундамент будинку, він мене всьому навчив у житті, можна сказати. Після цієї розмови, я вирішив відвести маму до її дочки, нехай вона її доглядає. Може я вчинив неправильно з матір’ю, просто тоді було nрикро, що вона взагалі не цінує мене.

Познайомтеся з динамічним дуетом, Оушеном і Стормі, наймолодшими зірками в сімейній плеяді, яким всього один місяць від народження. Ці дорогоцінні близнюки не тільки підкорюють серця, але і доводять, що привабливість проявляється в парі. Кожна деталь у вигляді Оушена і Стормі – від крихітних пальчиків на ногах до носиків-гудзичків – це симфонія чарівності.

Оушен і Стормі, яким виповнився місяць від народження, вже знайшли нерозривний зв’язок. Незалежно від того, занурені вони в солодкий сон або захоплені чудовою грою в “дитячу балаканину”, зв’язок між цими близнюками так само чарівни, як і схід сонця на морському узбережжі.

До речі, Оушен і Стормі, схоже, успадкували від своїх тезок любов до стихій. Очі Оушена виблискують, як глибоке синє море, а цікавість Стормі відображає непередбачуваний танець шторму. Разом вони створюють чарівне поєднання спокою і хвилювання.

Їхній розпорядок дня – це чудовий вир годування, зміни підгузників і, звичайно, ігор. Саме в ці дорогоцінні моменти у них починають проявлятися індивідуальні особливості. Спокійний образ Оушена, що нагадує тихий приплив, і енергійний Стормі, що відображає грайливий порив вітру, – динамічний дует, який тримає всіх в напрузі.