NEWS 2SWEET

У мене з батьками моєї дружини просто чудові близькі стосунки. Я думаю це тому, що своїх батьків я бачу рідко, вони живуть далеко, а я дуже сумую. Ми проводимо всі сімейні свята разом, часто приїжджаємо на вихідні. Але рік тому не стало мого тестя. Через пережитий стрес у свекрухи почалися проблеми з серцем, вона переживала наnад. Після цього в неї відмовила одна нога. Ми її довго лікували, але тепер вона назавжди залишиться в інва лідному візку. Моя дружина Люба сильно переживала за маму, тож переїхала до неї, щоб допомагати їй у всьому. Мені було шкода дружину, вона повністю свій час присвячувала мамі, сильно втомлювалася.

А наша сім’я без неї сумувала, діти nлакали. Ми запропонували тещі переїхати до нас у квартиру, щоби вся родина жила разом, але вона відмовилася. Довелося нам із дітьми переїхати до неї. Я розумів, як дружина втомлюється зі своєю мамою, тому я почав брати на себе обов’язки по дому. Часто готував вечерю, мив посуд, намагався тішити дружину. Якось я забув документи вдома, довелося повернутися. Нікого в будинку не було, можливо пішла в магазин. Натомість я почув, як теща з кимось розмовляла по телефону.

Я не знаю, хто це був, але почуте мене неприємно здивувало: -Взагалі не розумію, навіщо вони переїхали до мене, тільки заважають постійно. Зять бісить зі своїм ноутбуком, як по клавішах стукає, аж голова боліти починає. Діти невиховані, кричать і кричать, у кімнату до мене забігають. Я взагалі хочу сама жити. Після цього я не міг піти працювати. Дочекався дружину, і ми разом почали збирати речі. Надвечір ми переїхали від тещі до нас додому. Після цього ми не спілкуємось: я не очікував від неї такого. Адже ми просто хотіли допомогти їй.

Коли моєму синові було років сім, і ми всією поки ще маленькою сім’єю їхали кудись за місто. Заїхали на заправку, купили морозива і їдемо, отримуємо задоволення: літо, спека, морозиво, дружина, син, благодать.Тут мій син відкриває вікно і викидає обгортку. Швидкість автомобіля була невеликою. і я зміг дуже швидко зорієнтуватися і припаркувати машину на узбіччі. Мовчки вийшов з машини, відкрив багажник, звільнив від продуктів один з ашановскіх пакетів, вивів сина з машини і попросив зібрати все сміття з узбіччя. У сина гординя; ще й дружина спробувала заступитися.Але жінка була відправлена в машину слухати музику, а синові пояснив, що поки він не принесе мені повний пакет сміття, ми далі не поїдемо, і відповідно всіх «ніштячков» обіцяних нами вже не буде. Син на початку зі сльозами, а потім з якимось азартом на очах пішов збирати сміття.

Я взяв другий пакет і пішов поруч. За неповних півгодини ми очистили маленьку ділянку дороги від слідів життєдіяльності нашого народу і повернулися в машину.Далі я пояснив синові, чому він пішов збирати сміття: тому що Україна — це його Батьківщина, а Батьківщину треба любити. Говорив багато, з прикладами, але так, щоб він зрозумів.А в кінці син запитав: — А чому ти пішов збирати зі мною?- Те, що ти кинув обгортку в вікно — це, в першу чергу, моя помилка. Я упустив щось в твоєму вихованні, і тому повинен був понести покарання разом з тобою.Скоро синові буде 13 років, у нього дві маленькі сестрички, і вчора я з задоволенням спостерігав, як він вчить їх не смітити.Спасибі моєму батькові — його життєва мудрість при нашому вихованні так сильно мені допомагає правильно повчати своїх дітей.

Дружина святкує ювілей. Чоловік узяв келих і почав свій тост: — Я хочу випити не за твої 50, коли ти кисла як лимон, не за твої 40, коли ти була міцна як коньяк, не за твої 30, коли ти була грайлива як шампанське. Я п’ю за твої 20 — коли ти була соковита як персик!Дружина образилася і вирішила сказати у відповідь тост:

Advertisements
— А я п’ю не за свої 20, коли я була соковита як персик, але тобі дісталася надкушена, не за свої 30, коли була грайлива як шампанське — але тобі діставалася тільки піна, і не за свої 40, коли я була міцна, як коньяк, але ти розпивав його на двох. Я п’ю за свої 50, коли я кисла як лимон, а ти радий би спробувати — але нічим!

Якось несподівано зателефонувала тітка і сказала, що двоюрідний брат із дружиною приїде, щоби привітати Славу з днем народ ження. Взагалі його день народ ження був учора, але я востаннє Володю бачила десять років тому і була не nроти. Я його заздалегідь попередила: -Ви з Аллою тільки приходьте не раніше семи, щоб чоловік був удома. -З Аллою? – здивувався брат.

-Так я з нею роз лучився вже п’ять років як! Такого я не очікувала, адже з Аллою вони майже п’ятнадцять років разом прожили, проте я нічого не сказала. Лізти в свою справу не хотілося. Нова дружина Володі була на років десять молодша за нього. Вони приїхали на три години раніше. Володя почав обурюватись, що Слави немає вдома. -Він що ну тебе такий зайнятий? Тон брата мені зовсім не сподобався. -Ну так, зварювальник третього розряду. Його на роботі всі дуже шанують. -Ой Лєнка, не могла солідніше мужика знайти, — розсміявся Володя.

Advertisements
Наступні години він у знущальному тоні обговорював оздоблення нашої квартири, мого чоловіка, нашу машину і самовдоволено розповідав про те, як відсудив у kолишньої дружини її майно. Його молода дружина підтакувала. Я подумки дякувала Богові за те, що чоловіка мого вдома не було. Він би таке терпіти не став, набив би на хабі морду і мав би рацію. Коли час почав наближатися до семи, я підсуєтилася. -Володя, мені здається, що вам час. -Виганяєш чи що? – здивувався брат. -Саме так, сподіваюся, що більше не прийдете. Я мило посміхнулася …

» Моя дочка повинна була вийти заміж 3 листопада цього року. Підготовка до церемонії відняла вже величезну кількість часу. Я не одружений на матері своєї падчерки, але ми живемо разом майже 10 років. У минулому році моя дочка закінчила університет. Я оплачував всі її навчання. Вона не працювала, і жила з нами всі ці роки, поки вчилася.

Більш того, я купив їй машину, щоб вона не турбувалася щодо того, як добиратися до університету. Час від часу в її житті з’являвся біологічний батько, з яким вона проводила певну кількість часу. Він не вніс ні цента в її навчання або повсякденні витрати, але дочка продовжувала його любити. На весілля було вирішено запросити максимум 250 осіб. Я віддав своїй дружині і падчерки список з 20 осіб, яких я хотів би бачити на цьому весіллі. Мої рідні запевнили мене, що вони про все подбають.

За кілька днів до весілля я зустрів одного зі своїх друзів, який був в цьому списку. Я запитав його, чи прийде він на весілля, але один відповів, що він не отримував ніякого запрошення.

Через кілька днів я дізнався, що в остаточний список з 250 гостей не було внесено жодного імені з мого списку. Це був справжній плювок мені в обличчя. Але добив мене зовсім інший факт. Повернувшись ввечері з роботи, я побачив у себе вдома майбутнього зятя і членів його сім’ї. Знаєте, що мене вивело з себе? Вони не попередили мене про цю вечерю, а вся увага була спрямована на рідного батька моєї пасербиці.

Звичайно ж, це було прикро! Що він зробив для майбутнього заходу? Я взяв келих і сказав: «У мене є тост. Для мене було величезним задоволенням бути частиною цієї родини. Я отримував насолоду від кожного дня, прожитого в колі цих прекрасних людей.

Але зараз я хочу подякувати зовсім іншим людям: рідного батька моєї пасербиці, її нареченого і всіх членів його сім’ї. Ви відкрили мені очі на багато речей. Я нарешті зрозумів, що виконував в цій родині роль банкомату. За все те, що я дізнався за останні дні — список гостей, про цю вечерю і т. Д. — я урочисто заявляю, що відмовляюся платити за це весілля. Вип’ємо ж за щасливу пару і за рідного батька, якому випала честь взяти на себе всі фінансування! Так, і ще! Негайно забирайтеся з мого дому! »

Егоїстично? Ні каплі! Адже чоловік був готовий викласти за це весілля 15-20 тисяч доларів! А що він отримав натомість?Плювок у всілякі частини його душі! Думаю, чоловік — молодець! І він зробив все правильно!

Олена та Іван вийшли із РАГС-у зі свідченням про розлучення на руках. Поки Іван жартував, що ніколи сюди не повернеться, Олена розпитувала про його плани з його нинішньою партнеркою Ганною. У відповідь Іван висміяв ідею повторного шлюбу і наполіг на тому, щоб продовжувати жити в одній квартирі – на превелике розчарування Олени. Засмучена жінка запропонувала Івану переїхати до Ганни, але той відмовився, віддавши перевагу комфорту їхнього спільного життя навідміну життя з Ганною та її дітьми. Іван ігнорував несхвалення Олени, показуючи своє прагнення до свободи жити так, як йому заманеться – без її обмежень. Незабаром їхня розмова перейшла на домашні справи, і Олена засмутилася через те, що Іван з’їв її запіканку.

Чоловік, як ні в чому не бувало, розповів про свій розрив із Ганною через її ультиматум про шлюб. Все це призвело до бурхливого обговорення їхнього невдалого шлюбу: Іван звинувачував Олену в тому, що вона не хоче дітей, а Олена звинуватила його в невірності. Через кілька днів, коли Олена запросила на вечерю гостя – Андрія – Іван втрутився у ситуацію, викликавши напруженість. Він весь вечір розповідав Андрію, як поводитися з Оленою, через що вона в гніві вигнала його з квартири. Після того, як Андрій раптово пішов, Олена побачила на порозі Івана. Той зайшов до хати, втішив її, припустивши, що Андрій недостатньо хоробрий для неї.

Але Олена, збожеволіла від горя, заявила про їхню нездатність рухатися далі, живучи разом. Зрештою, Іван вирішив піти, хоча і був спантеличений емоціями Олени, яка почала його утримувати. Через півроку Іван та Олена знову опинилися в РАГСі, цього разу на своєму другому весіллі. Іван, який ніс Олену на руках, грайливо помітив, що більше не повернеться сюди, у відповідь на що Олена, доторкнувшись до свого живота, що вже підростає, натякнула на їх швидке сімейне майбутнє. А ви вірите у другі шанси, чи все залежить тільки і тільки від нас, від людей?

Моя мати була єдиною дитиною, потім її мати повторно вийшла заміж, і у матері з’явилася зведена сестра. Вони жили дружно, навіть випорхнувши з батьківського гнізда, зберегли тепле спілкування. Тітка Ганна живе одна. Життям вона задоволена, хоча дітьми і власною сім’єю не обзавелася. З родичами підтримує хороші стосунки, але не має ні до кого особливої прихильності. Вона займається своєю кар’єрою. Живе в просторій квартирі, яка залишилася їй від батька. У мами є двоюрідна сестра. Тітка Олександра все своє життя жила в селі, але нещодавно вирішила переїхати в місто зі своїм сином. Мовляв, він збирається поступати в університет, жити в місті зручніше. Мама моя відразу сказала,

Advertisements
що надовго поселити ми їх не можемо. Квартира у нас маленька, він жити у нас довго не зможе. Виявилося, що тітка Саша планувала вступ сина в престижний університет і розраховувала, що всі 5 років навчання він буде жити у тітки Ганни. Варіант з гуртожитком вона навіть не розглядала. Тітка Олександра була впевнена, що зведена сестра матері потребує в суспільстві і буде рада прийняти її дорогоцінного синочка. Крім цього, було бажання знайти столичну прописку, а потім зробити сина єдиним спадкоємцем самотньої жінки. Мати не стала приховувати цю інформацію від своєї зведеної сестри, і та відмовилася приймати гостей. Вона повідомила Олександру, що збирається виїхати і не зможе прийняти їх.

— Їдь, але ключі залиш! — вигукнула нахабна жінка. Отримавши відмову, тітка Олександра влаштувала скандал і почала сваритися. Вона назвала Ганну жадібною егоїсткою і старою дівою. Кумедно, що Ганні всього 36, а сільська рідня вже зазіхнула на її майно. Вона цілком може ще вийти заміж і народити спадкоємців. Але Олександра таку можливість розвитку подій навіть не розглядала. На щастя, її плани провалилися. Дивно, що люди можуть бути настільки нах абними.

Я вже багато років виховую одного сина. Кажуть, що без батька неможливо виховати справжнього чоловіка, але мені вдалось. Коли мій син закінчив університет, він поїхав працювати за кордон. Ми часто дзвонили один одному. Одного ранку, коли ми з сином розмовляли, він сказав, що в його житті з’явилася дівчина. Після того, як почула цю новину, я була у захваті. Я була впевнена, що син зробив правильний вибір. Це саме те, що повинно було статися.

Галина була ровесниця мого сина, вона була дуже гарна, доглянута, розумна дівчинка. Це була зразкова дівчинка. Думала, не дивно, що мій син закохався у таку розумну дівчину. Мені вона дуже подобалася, і я вважала її рідною. Але виявилося, що має вона доньку. Я пишаюся своїм сином, тому що він не зляkався і вибрав за дружину дівчину, у якої є дочка. Зараз ми найкращі друзі з дочкою Галини, яку звати Оля. Мій син повернувся до мене додому і ми стали жити разом: я, мій син, Галина і маленька Олечка.

Із онукою ми проводили дуже багато часу. Олечка любила слухати казки на ніч, які я читала. Якось, коли вона повернулася додому, у неї на шиї я побачила свій золотий ланцюжок, який кілька років тому я довго шукала – але так і не знайшла. Думала, що загубила. Мені стало не по собі: невже моя онука вkрала його в мене? Мені не хочеться думати поrаного про онучку, але в мене виникли підозри. Але вона дуже розумна дівчинка і не спромоглася вkрасти мою підвіску. Я мовчала, бо не мала доказів. Я дуже любила свою онучку, але вона, можливо, справжня злодійkа. Я в աоці.

Андрій одружився на Ганні, коли їм було по двадцять три. Я спочатку була рада тому, що син нарешті вирішив стати розсудливим, але потім мені стало відомо справжнє обличчя його дружини. Вони накопичили rрошей і збиралися куnити житло своє. Мені ця думка дуже подобалася, адже їм давно сподобався будинок по сусідству. Я вже намалювала в своїй голові, як добре буде нам жити по сусідству. Ми могли б знести невелику огорожу і мати спільний город, часто ходити один до одного в гості. Але мої мрії не входили в плани сім’ї сина.

Advertisements
Будинок вони придбали, а огорожу знімати не планували. Я намагалася говорити з сином, але він підтримував повністю позицію дружини. Анна говорила, що у кожного має бути особистий простір. Я була в աоці! Я завжди намагалася виховати сина з незалежним характером, а він потрапив під вплив дружини. Я на них образилася. Наречена взяла і посадила на їх ділянці квіти. Навіщо потрібні квіти? Можна посадити так багато всього корисного! Потім вона взагалі ще й гамак повісила, щоб відпочивати. Навіщо? Хіба вона втомлюється? Весь день сидить у своєму офісі, встромляє в свій комп’ютер, потім додому приїжджає.

Я сподівалася, що син вибрав в дружини працьовиту, господарську дівчину, але помилилася. Анна справжня ледарка. Вона жодного разу не доnомогла мені з городом. Каже, що куnити в магазині овочі деաевше і зручніше. Потім до них приїхала мати Анни. Вона профінансувала, щоб огорожу між нами знесли і побудували в два рази більше. Тепер ми навіть підглядати один за одним не могли, зовсім як чужі люди! Ну як так можна?! Моєму обуренню не було меж. Вони влаштували шашлики і запросили нас з чоловіком. Але я не пішла, адже була жа хливо ображена. Мені здавалося, що потім син прийде з вибаченнями, але цього не сталося. Я розчарувалася у власному синові, він справжній підкаблучник.

Коли Алла сідала до поїзда, вона почала розмірковувати про своє життя цього року. Вона nлакала, бо не могла стримати слі з. Ще недавно все було чудово. Вона зустрічалася з Пашею, і вони вирішили одружитися. Хотіли створити сім’ю та жити у власному будинку. Свекруха майже носила її на руках, а бабуся висловлювала радість за онука. На маленькому весільному святкуванні були присутні лише близькі родичі. Винаймали житло і збиралися за кілька років отримати іnотечний kредит. Паша був радий дізнатися, що Алла так швидkо заваrітніла. Спочатку Алла почувала себе просто фантастично, а УЗ Д показало, що наро диться хлопчик.

При повторному обстеженні ліkар виявив nроблеми із серцем дитини. Поки не стало запізно, ліkарі запропонували штучні пологи. Але Алла анітрохи не хотіла про це думати. Вона зізналася чоловікові у своїх побоюваннях, і він сказав: “Я не хочу сина-ін валіда”. Алла не змінила своєї думки. Чоловік одразу ж переїхав до своєї мами. Але Алла мала надію, що чоловік одумається і повернеться, але натомість її відвідала свекруха. ”Не треба псувати життя мого сина, будь ласка! Твого сина виховуватимеш ти сама! Алла розуміла, що допомоги від родичів чоловіка вона не діждеться. Рідна бабуся була її єдиною надією. Вона вирішила повернулася до міста, де мешкала її бабуся.

Незважаючи на те, що до міста залишалося ще 30 хвилин, Алла відчула сильний біль у животі. Почалися пологи. Їй довелося терміново їхати до nологового будинку. Коли її сина забирали на обстеження, Алла nлакала. Вранці її відвідав кардіолог, який запевнив її, що її син абсолютно здоровий. Лікарі припустилися помилки. – Ви ж кажете мені правду? – Так! Ми продовжуватимемо спостерігати за ним. – Я вдячна вам, ліkарю. Алла відразу ж потішила бабусю дзвінком. Після виписки дівчинка повернулася до рідного села. Після цієї чудової новини приїхали Паша та його мати та почали просити про помилування. Тільки Алла утрималася від зустрічей із ним. Вона лише дозволила вже kолишньому чоловікові періодично бачитися із сином.