Він прокинувся після корпоративу у своєму ліжку, з важкою головою та повною відсутністю думок у ній. Як він потрапив додому? На телефон прийшла смс-ка “Ніч була чарівною, Зайчик! Столик у ресторані я замовила, ти не nроти?” Потроху, пам’ять почала повертатися. В останній місяць всі думки Петра Сергійовича були прикуті до нової молодої співробітниці. Ні, Петро Сергійович не був безпутним баб ником, дружині не зрад жував, але дівчинка сама будувала очі і виділяла його в колективі. Душевний спокій його було порушено. Це принесло занепокоєння і в сім’ю. Дружина, мабуть, відчувши щось, стала виявляти до нього особливу увагу: то обра зиться без особливої причини, то на роботу до нього заскочить. Свято 8 березня в колективі дружини вирішили відзначити триденним заміським корпоративом, і Петро Сергійович вирішив, що це знак долі.
Він прийшов на свій корпоратив рішуче налаштований. Хоч подальший перебіг подій він так і не пригадав, але все склалося. А ресторан він своїй пасії обіцяв, це так. Правда дружина чекатиме його сьогодні, в тому заміському пансіонаті, та переб’ється. Навіть згадувати дружину, що розповніла, йому зараз було неприємно… Тим часом дружина його, після того як він наrрубіянив їй по телефону, і не чекала його більше. Наталя Іванівна вже місяць мала нового начальника. Він же – колишній залицяльник, якому вона віддала перевагу Петру Сергійовичу. Начальник був суворий, у колективі всіх будував, а її виділяв, як друга безшабашної юності. А потім взагалі став відкрито доглядати. Наталя Іванівна скучила за увагою. Відчувати себе жінкою було приємно. І щоб якось впоратися з цим, вона стала більше уваги приділяти чоловікові.
Але той, здавалося, дедалі більше відгороджувався від неї. Ось і вчора накричав на неї за непотрібний, контролюючий дзвінок. Після цього вона навіть не була впевнена, що все ще любить його. І зра дити чоловікові здалося природним. Наталія Іванівна, яка повернулася з поїздки, відчула в будинку запах вечері, що було дивно. А накритий і прикрашений свічками стіл взагалі вразив її. Петро Сергійович, що вийшов із кухні, зустрів її радісно і висловив жаль, що не зміг її зустріти. Вечеря була дуже смачна, розмова душевна. Він подумав, що дружина його зовсім не товста, і дуже симпатична. І далася йому та молода пустушка! А вона дивувалася, що могла сумніватися у своїй любові до нього. Правильний вибір вона зробила двадцять два роки тому!