Якось увечері я пізно затрималася на роботі. Терміни горіли, я не встигала все закінчити, тому вирішила, що краще на кілька годин затримаюся на робочому місці, ніж візьму проекти доробляти вдома. І тут я почула якісь дивні звуки. Вони лунали з кабінету мого шефа. Я спершу злякалася, подумала, що щось трапилося. Набралася сміливості та зайшла до його кабінету. А там побачила дуже дивну картину. Шеф сидів на підлозі і намагався щось вколоти собі в руку. Але як побачив мене, то закричав, попросив тут же покинути кабінет.
Я злякалася, вибігла з офісу та поїхала додому. Наступного дня я помітила, що шеф слідкує за мною. З ким я спілкуюся, що я роблю… Мені стало страшно: невже він звільнить мене за те, що я побачила те, чого не можна. Я насправді навіть сама не зрозуміла, що саме побачила. І ось шеф викликав мене до себе до кабінету. Я в думках благала, щоб він хоч мене одразу не звільняв, дав би час на пошук іншої роботи. Але шеф нервово зачинив двері, сам був увесь червоний і пітливий. Сів навпроти мене і почав розповідати. Виявляється, він серйозно захворів, але зараз іде на виправлення.
Advertisements
Для того, щоб остаточно вилікуватись, йому потрібно прокапати певні ліки. Ходити щодня до лікарні він не може, багато справ. І найняти медсестру теж не може, тому що ліки потрібно капати одночасно, а він часто подорожує по відрядженнях. Головне, чого побоюється шеф, щоб ніхто, а особливо його конкуренти не дізналися про те, що він хворий. Інакше почнуть забирати бізнес. Його хвороба під найсуворішим секретом. Я повністю зрозуміла свого шефа, добре, що він мені все пояснив, а то в голову лізли інші погані думки. Тепер я бережу його великий секрет.