Настя та Ігор одружилися по любові. Вони дуже довго хотіли дитину, але у них не виходило. Коли Насті виповнилося сорок років, вона дізналася, що вaгітна. Ліkapi хотіли її відрадити від пізньої дитини. Але вона була впевнена, що зможе пройти крізь це. Ігор її підтримав. Все пройшло вдало. Дівчинка Аня, народилася здоровою. Вона була щаслива у неї не було ніякої післяпологової депресії. Настя ж присвятила всю себе вихованню дитини. Вона вивчила все, що їй було доступно, пов’язане з правильним вихованням дитини і тому дитинка росла здоровою і тямущою. Однак ігор поступово відсторонився від Насті.
Вона не присвячувала йому стільки часу, і він, замість того, щоб поговорити з нею, став усуватися. Він почав уникати контактів з дружиною. Він втратив до неї інтерес. Більш того, він втратив інтерес до дитини теж. Зрештою, у них відбулася неприємна розмова. Ігор пред’являв їй претензії з приводу того, що вона запустила себе. Вона розтовстіла. До того ж, з нею вже неможливо ні про що говорити. Вона тільки говорить про дитину. Ігор додав: — Може навіть добре, що у нас так довго не було дитини, а то б ми давно розбіглися. — Так значить дитина тобі зовсім вже не потрібна. Я занадто багато часу витрачаю на твою дочку. Ти розумієш взагалі, що ти говориш? Тобі стало раптом нудно і в цьому винна я чи що?
— Аня мені потрібна! — Ані не потрібен такий батько. Я все зрозуміла. Я йду. Настя переїхала в свою квартиру і ростила дитину одна. Ігор справно платив аліменти. Однак не з’являвся. Настя була рада цьому. Одного разу Настя побачила Ігоря з його новою сім’єю. Поруч з ним було двоє дітей. Вона прийшла додому цього вечора і розплакалася. Минуло кілька років, Аня вже стала дорослою. Настя змогла знайти собі належну роботу і непогано заробляла. А ще через кілька років вона побачила Ігоря, вкрай постарілого, в старому одязі. Той попросив у неї допомоги. Настя відсторонилася від нього і відмовила. Вона була рада, що пішла тоді від нього.