амара “накинула око” на Андрія Володимировича, бізнесмена, одруженого, який наро див у шлюбі двох синів. Подруга відмовляла Тому, говорила “не лізь у сім’ю”. Але Тома вперто домагалася своєї мети і досягла. Вони з Андрієм стали зустрічатися. Бути простою утриманкою Тома не хотіла і вирішила розплющити очі дружині Андрія. Підловила момент на святкуванні дня міста. Андрій пішов із сім’єю до парку, щоб краще бачити салют на честь свята. Тут їх і підловила Тома. Вона підійшла до Андрія ззаду, притулилася до нього і сказала: “Привіт!”
На приголомшений таким ха мством погляд дружини, Андрій спокійно пояснив: “Співробітниця”. – Виба чте, якщо відволікла. Я пішла! – і Тома залишила подружжя одними. Тамара хвалилася своїм “геройським” вчинком перед подругами і стверджувала, що незабаром придбає Андрія в чоловіки. Тамара досягла свого, незабаром Андрій купив іншу квартиру, і став там жити з Тамарою. З колиաньою дружиною стосунки не підтримував, але про синів дбав матеріально. І не тільки. Якось навіть узяв їх на курорт до Туреччини. Тамара, звичайно, теж поїхала з ними. Але сини не проба чили батькові сліз матері. І зовні колиաня дружина Андрія змінилася – схудла і постаріла майже протягом року.
Хлопчики підтримували маму, як могли. Клялися, що помс тяться батькові та Тамарі. Хоч мати і докоряла їм за такі слова, вимагала відмовитися від таких ідей. Але сини, хоч і не суперечили їй, але від свого не відступили. Поки були юні, і мстилися по-дитячому. Наприклад, черговий раз перебуваючи в гостях у батька, «випадково» пролили її духи. Але коли старшому виповнився двадцять один рік, взялися за справу по-дорослому. Він, як Тамара була йому rидка, став її коханцем. Ну і дав про це знати батькові. Андрій виrнав дружину, залишивши її ні з чим. Намагався вимолити прощення у матері своїх синів, але безуспішно. А Тамара перебралася до своєї матері і помалу спивається.