Ми з сім’єю збиралися на дачу – смажити шашлики. На дачі нікого не було, тому ця поїздка мала всі шанси стати ідеальним сімейним пікніком. Ми куnили м’яса, діти збиралися, складали у сумку пледи та намети. Поки я маринувала м’ясо, до нас зайшла сестра чоловіка, Аліна, з чоловіком та донькою. Вона радісно плюхнулася на стілець на кухні і заявила: — У вас є м’ясо, у нас – гарний настрій. Нарешті, можна відпочити спокійно на природі, бо наші кам’яні джунглі допивають мою кров. Аліна гарна дівчина, але її надто багато у просторі, розумієте?
До того ж, я планувала відпочити із сім’єю, але не з сім’єю чоловіка. — Додай перцю, м’ясо ж зовсім прісне вийде, — сказала вона і взяла банку з перцем із полички. — Ні, — я вихопила перець з її рук, — діти будуть їсти м’ясо теж, так що перцю я не додаю. Мої не їдять. — А моя взагалі все любить… — сказала позоловка. Пізніше, дізнавшись, що моя машина в автосервісі, і ми всі повин ні їхати на машині чоловіка, Аліна почала нити. — Ну, тоді ти з дітьми на таксі поїдеш, — того дня попелиця виступала просто генератором таких ідей. — З чого це я маю їхати на таксі?
Я поїду зі своїм чоловіком, а ви з чоловіком чому пішки прийшли? — Ми плануємо розслабитися, відпочити, без спиртного не обійтися, тому ми обидва залишили свої машини в гаражі. — Аліно, це сімейний день. Жодного спиртного не буде. А хто за дітьми наглядить? — То мама теж туди їде. Вона з онуками посидить, а ми без. Зі свекрухою ми один одного на дух не переносимо, а із золовкою, якщо ще не помітили, теж. Спокійним сімейним пікніком там і не пахло, тож я вирішила нікуди не їхати. — Дітки, на дачу ми не поїдемо, а ось у парк атракціонів… будемо на всяких каруселях кататися, — за моїми словами дочка Аліни почала вередувати, вона захотіла з нами, і я її забрала, бо вона загалом дуже спокійна і слухняна дитина. Ось так. Чоловік із рідними поїхав шашлики смажити, а я з дітьми – на карусельках кататись.