Син із невісткою пішли на весілля, а я взяла онука до себе. На ранок вирішила пожар тувати з невістки, але такого nродовження не чекала

0
26

У моєї невістки геть-чисто відсутнє почуття гумору. Я досі дивуюся, як можна все сприймати так буквально? Образиться вона може через будь-якого слова. Остання ситуація на два тижні припинила наше спілкування. Почалося все з того, що син із дружиною мали піти на весілля. Попросили мене посидіти з онуком – я з радістю погодилася. Повертатися мали вони пізно, тому я сказала, що краще хлопчик нехай переночує в мене, а вранці заберете.

Вранці невістка заїхала за сином, і я вирішили пожар тувати – на свою голову! -Ну що, зозуля, нагулялася – про дитину згадала? Що розпочалося! Сльози, крики, істерика… -Навіщо ви таке сказали? Чи вважаєте мене жа хливою матір’ю? -Та це жарт був! Але вона грюкнула дверима і пішла. Увечері зателефонував мені син: -Мамо, ну ти що? Чи не знаєш Марину? Вона ж не розуміє жодних жар тів! От і образилася! Навіть зі мною не розмовляє.

Адже цій особі вже 26 років. Заміжня вона за моїм сином вже 5 років. Виховують сина. Марина не працює, сидить у декреті, оре тільки мій син. До цього виnадку я доnомагала молодим чи не кожні вихідні. Приїжджала рано-вранці, гладила, готувала, забиралася. Сиділа з малюком, щоб Марина змогла хоч душ прийняти спокійно. Те, що в неї надто nогано з гумором, я розуміла з самого початку. Але ж можна попрацювати над собою? Живеш у світі людей, спілкуєшся, не все ж має бути на серйозних тонах! Коротше, не знаю! Може, пораджу їй nсихолога!