Ганна могла очікувати від свого сина чого завгодно, але такого навіть уявити не могла! Виявилося, що її син одночасно зустрічався з двома дівчатами. Коли ті дізналися про це, замість того щоб покинути його, вони залишилися. Максим переконав обох, що любить їх однаково, і запропонував жити разом утрьох. Дівчата, які вже були ваrітними, та ще й із небагатих сімей, мабуть, вирішили, що краще погодитися, ніж залишитися самотніми.
Ця ситуація швидко стала головною темою для обговорення у всьому селі. Ганна мала лише одного сина, але тепер у неї з’явилося дві невістки! Люди лише хитали головами: хтось сміявся, а хтось засуджував.
За правилами віри таке співжиття було неприйнятним, і це нагадувало справжній гарем. Ганна соромилася навіть вийти на вулицю, а про відвідування церкви взагалі не могло бути й мови. Вона намагалася поговорити з сином, але він лише відмахувався. Дівчата, яких їхні батьки вигнали з дому після новини про ваrітність, не мали куди подітися, тому опинилися під дахом Ганни. Будинок, над яким батьки працювали все життя, тепер став домівкою для незвичайної сім’ї.
Розуміючи, що нічого не може змінити, Ганна змирилася. Невістки виявилися добрими, працелюбними і щиро любили її сина. Одна з них була на восьмому місяці ваrітності, а інша – на дев’ятому. Родичі Ганни відійшли від них, називаючи сім’ю божевільною і радячи лікуватися. Але син твердо стояв на своєму: він любив своїх жінок і не збирався з кимось із них розлучатися.
Ганна зрештою припинила піднімати цю тему. Життя пішло своїм шляхом: діти підросли, дружини були щасливі, і родина не звертала уваги на думку інших. Попри осуд і плітки, ця дивна, але дружна сім’я прожила довге та щасливе життя.