Ми з дружиною разом уже понад дванадцять років. Це порядний термін. Встигли розжитися житлом, двома дітлахами, купити машину. Але так і не розписалися за ці роки. Якось не дійшли. Здавалося б, ідеальна родина. Але є й дещо погане в цьому раю: поведінка моєї дружини. Коли ми тільки-но починали жити разом, вона була іншою. Готувала їжу, прибирала. Була гарною господаркою. Але поступово вона змінилася. Зараз мене оточує справжній хаос з розкиданих речей. Раковина заповнена немитим посудом. На дружину зовсім не можна покладатися, якщо чекати, поки вона зробить щось, то доведеться весь час жити на сміттєзвалищі.Сімейні пакетні тури
Доводиться все робити самому. Вона ж цілими днями сидить та дивиться свої серіали. Раніше я намагався якось вплинути на дружину, навіть скаржився її батькам, просив, щоб вони поговорили з донькою. Я навіть заблокував сайт, з якого дружина дивиться серіали. Але нічого не допомагало. Дружина сама з села, і зараз це дуже помітно за її поведінкою. Вона навіть не спить у нашому спільному ліжку, вона весь час проводить на своєму улюбленому дивані. Дітям уваги зовсім не приділяє навіть коли вони просять, щоб мама пограла з ними.
Натомість вона вибирає свої дарами. У неї зовсім немає подруг, навіть незначних приятельок. Лише інтернет. В інтимному житті у нас все також не дуже добре, я не хочу свою дружину. Вона сильно погладшала, коли народила дітей. І це було б не так страшно, якби вона виявляла до мене теплі почуття. Але я ніколи від неї нічого люблячого не чую, тільки докори. Тому я зовсім перестав відчувати до неї бажання. Щоб лягти з дружиною в ліжко, дивлюся різні еротичні відео. Інакше не виходить. Коли дружина була в декретній відпустці, я подарував їй машинку для в’язання. Думав, так їй буде веселіше.
Але машинку так ніхто й не використав. Я досі купую шкарпетки у магазині. Навіть похід за продуктами просто жахливий. Дружина не хоче одна ходити на ринок пішки, вимагає, щоб я возив її машиною. Покупки носити не допомагає, каже, що їй важко через її статуру. При цьому вона вважає за краще купувати лише великі упаковки. А в мене постійно болить спина, мені категорично заборонено піднімати тяжкість! Ми живемо біля лісу. Я добре знаю всі околиці, всі ягідні та грибні місця. Але дружина не хоче туди ходити зі мною. Також каже, що їй тяжко. Я дуже терпляча людина, але тут навіть моє терпіння потроху закінчується. Я нічого не можу зробити з тим, як поводиться моя дружина.
Можливо, це моя вина, адже я дозволив їй так розпуститись. Але я не хочу так жити, мені хочеться нормальної сім’ї. Хочу гуляти, дізнаватися про щось нове, рухатися вперед. Дружині це зовсім не цікаво, вона як камінь, прив’язаний до моєї ноги, тягне мене під воду. Нещодавно вона дорікнула мені, що ми ніколи не буваємо разом. А що я можу вдіяти?! Я весь час пропоную якесь спільне дозвілля, але їй нічого не подобається, вона тільки ображає мене у відповідь. Купив тренажер, щоб вона могла займатися вдома – бігова доріжка, дуже гарна. Але дружина подарунок не оцінила, навіть не дивиться на нього.
І їсть дуже багато, стає все товстішою і товстішою. Я змусив її піти на роботу до дитячого садка, який знаходиться через дорогу від нашого будинку. У результаті вона працює сидячи і гладшає ще більше. У мене не лишилося сил. Я роблю всі домашні справи, ходжу на роботу та забезпечую сім’ю, граю з дітьми. Мене тішить тільки робота та гараж, в який я ходжу лагодити автомобіль. Теща мене не шанує. Вона дзвонить своїй дочці і говорить про мене гидоти. Мовляв, я недостойний нічого доброго. Тесть якось застав мене трохи напідпитку. Я наважився і висловив усе, що думаю про таке життя та про них. Після цього батьки дружини перестали приходити до нас у гості. Я пропонував дружині піти на консультацію до психолога. Але вона не визнає жодних авторитетів, окрім свого рідного брата. Він же її у всьому підтримує, хоч би що вона робила. Ось і виходить, що я ораю як віл і вдома, і на роботі, а одержую за це лише гидоти та образи. По всьому виходить, що я жахливий чоловік, який зневажливо ставиться до своєї дружини.