Після 30-и років шлюбу батько вирішив kинути маму, але найнесnодіваніший сюрприз чекав їх обох в день наро дження мами

0
2

Мої батьки разом вже 30 років. Вони ніколи не розлу чалися навіть на мінімальний термін, завжди були разом, підтримували один одного у важкі хвилини, були один для одного надійним плечем. Мені цього року виповниться 30. Моя сім’я для мене завжди була еталоном, прикладом для наслідування. Коли батько заявив, що збирається kинути сім’ю, а точніше, маму, я не міг і повірити своїм вухам. Як міг батько kинути жінку, з якою прожив більшу частину свого життя?! У мене в голові то не вкладалося, а батько був налаштований рішуче. Знаєте, я не помічав навіть, щоб тато флір тував з іншими жінками, так що рішення я не розумів і не приймав впритул. Моя мама завжди блищала своєю мудрістю.

Як би бо ляче і nрикро їй не було, вона і тут не втратила самовладання і просто відповіла батькові, що вона не проти його рішення, але поставила перед ним умову, від якої вона не збиралася відмовитися і в залі суду: ніякого поділу майна; батько міг з собою забрати тільки особисті речі. Так мій 53-річний тато і опинився в орендованій квартирі. Для молодих дівчат він був занадто старий, а його ровесниці запитували у нього, що він їм може дати. Але ж, серйозно, що міг батько запропонувати іншій дорослій людині? Жив він у чужій квартирі, грошики стрімко зникали, а нічого іншого у нього і не було… Крім усього цього батькові доводилося самостійно готувати, прати, прибирати.

Звичайно, він всього цього не вмів. Одного разу, коли ми сиділи з ним в його квартирі, батько сказав, що жах, як хоче млинців, як їх смажила мама, і супчика з куркою. Він зізнався, що не раз пробував їх готувати, але нічого не виходило – не вистачало терпіння і досвіду. Якраз так збіглося, що приблизно в цей час був і день народження мами. — Ну, скажи, що тебе не влаштовувало в сімейному житті? Чому ти в такому віці вирішив залишити маму? — раптом запитав я… це питання му чило мене дуже давно. — Біс поплутав… — я почув у голосі батька жаль. Йому нічого було втрачати, і я запропонував йому виба читися перед мамою в її день народження.

Очі батька відразу засяяли, але він сказав, що бої ться, як би мати його не виrнала. Я все влаштував, адже прекрасно бачив, як батько хоче повернутися до мами. У день народження мами батько прийшов до неї з величезним букетом польових квітів – все, як вона любила. Мати прийняла його холодно, але я краєм ока помітив, що вона прямо дуже зраділа, побачивши чоловіка. Ось так вони і помирилися. Спочатку вони жили разом, але мама цілий місяць готувала тільки собі і прибиралася тільки в своїй кімнаті, але потім її сер це розтануло. Цікаво, але це недовге розлу чення навіть зміцнило відносини батьків. Зараз вони люблять один одного, як любили, коли я був зовсім маленьким.