Нещодавно я привезла мамі свіжі овочі на зиму, але вони почали зникати. Я нічого не розуміла, доки не дізналася правду

0
533

Моїй мамі вже 77 років. Батько помер від короновірусу, і вона залишилася сама. Хоча я маю брата, тільки я допомагаю мамі. Тарас має дуже корисливу дружину, яка тягне все в будинок і нікому не допомагає. Коли тато пішов з життя, вони навіть не брали участі в організації похорону, але наполягли, щоб мати віддала їм стару батьківську машину. Мама, хоч і тримається добре, вже не в змозі ходити магазинами і купувати продукти. Тому я вирішила регулярно привозити їй все потрібне. Ось недавно на осінь замовила два мішки картоплі, буряки, моркву, купила капусту, кабачки, баклажани та перці.

Раділа, що мати матиме все своє, натуральне. Але минув тиждень, я приїхала і бачу — половини овочів немає. — Мамо, а де овочі? — Ой, доню, Тарас приїжджав, казав, що в них все так погано, зовсім немає грошей. Не можемо ми їх залишити голодувати. Мене просто затрясло від злості. Це вони бідують? Тиждень тому відпочивали у Карпатах у дорогому готелі! А я навіть на дачу дітей вивезти не можу, заощаджую кожну копійку. Тоді я вирішила дізнатися у мами більше. — І чи часто вони у тебе продукти беруть?

— Так, дочко, беруть. А як інакше? Дивись, як Тарасик схуд, все тому, що недоїдає. — Мамо, вони тебе дурять. Щотижня ходять у дорогі ресторани. А схуд він тому, що в спортзал записався, за який платить по 2 тисячі на місяць. — Не може бути! — Може. Я одразу ж поїхала до брата. Зайшла, відчуваю запах тушкованих овочів, невістка рагу готує. — Звідки овочі? — одразу спитала я. — Свекруха дала. — Вам не соромно брати у неї продукти? Ви хоч щось їй приносили? — Нам самим не вистачає. У неї ж пенсія. — Яка пенсія?

П’ять тисяч. Усі продукти я купую. Чому я мушу вам їх віддавати? Тарас, винеси овочі в машину! — І не подумаю! — Гаразд, я сама! Я почала виносити все. Ледве спину не підірвала, але зрештою впоралася. Невістка стояла і дивилася. — Рагу теж забереш? — Обов’язково! Нехай мама поїсть. Не хвилюйся, я скажу, що це ти приготувала для неї. — Там є м’ясо. — Дістати його тобі? Чи пригостиш свекруху? Дорогою я зателефонувала чоловікові, щоб він допоміг повернути овочі мамі. Потім ми всі сіли і повечеряли тим самим рагу. Було смачно. Можливо, хтось скаже, що я перегнула ціпок, але я так не думаю. Тепер стежитиму за тим, куди йдуть мамині продукти. Потрібно буде, заберу їх знову. А ви б як вчинили?