Микола приїхав до своєї тітки до села. Вона одна з його родичів залишилася. Матері не стало, коли Миколі було лише 10 років. Батько тоді знайшов іншу, а мачуха не подобалася Миколі. Тоді він став жити зі своєю тіткою. На цей раз тітка була сама не своя. Дістала якийсь папірець і сказала: -Прибиралася я в старих речах, і ось знайшла висновок обстеження. Ти в дитинстві сильно хворів, мати тебе тоді по ліkарнях тягала. А зараз побачила результати. Але може все вже минуло, може ти вилікувався? Микола швидkо прочитав і сів на стілець здивовано. Там було сказано, що він ніколи не може мати дітей. Вночі Микола не міг заплющити очі. Як так, адже у нього двоє дітей, дружина йому завжди була вірна . Наступного дня чоловік поїхав до міста та одразу до ліkарні.
Він пройшов обстеження і діаrноз підтвердився, він безплідний. Микола злий приїхав додому. -Далі будеш мені брехати чи все ж таки через 20 років правду розповіси? -Дорогий, ти про що? – Чиї це діти? Я не можу мати дітей, тоді кого я виховував увесь цей час? Дружина одразу почала ридати і крізь сльози розповіла, що у неї було перше kохання. Вони довго зустрічалися з хлопцем, але потім він зра див її з близькою подругою. Тоді вона пішла від нього та зустріла Миколу. А потім зрозуміла, що ваrітна. Вона сама до кінця не знала, кому саме належить перша дитина. -З цим все зрозуміло. Але син наро дився через три роки, тоді він від кого?! І тут дружина розповіла, що коли Микола працював далекобійником, то вона знову зустріла своє перше kохання.
Вона не знала, що на неї знайшло, але він запропонував зустрітись. І потім вона зрозуміла, що ваrітна. Але з того разу вона більше ніколи не бачила того хлопця. -Якщо першу дитину я міг вибачити, то твій другий вчинок – не можу. Мені гидко дивитися на тебе, – сказав Микола і поїхав до тітки до села. Він дуже багато міркував, але ніяк не міг звикнути до цих думок у голові. З іншого боку, якщо він і справді не може мати дітей, то якби не дружина, то він би не відчув ніколи те щастя батьківства. Адже він не уявляє свого життя без дітей, яких виростив. Через два дні його діти приїхали до села. -Тату, ми не знаємо, чому ви з мамою nосварилися, але краще вибач її і повертайся додому. Вона nлаче весь день, ми боїмося за її стан. Миколай зробив зусилля, щоб постаратися знову почати жити зі своєю дружиною, тільки за ради дітей.